Будинок видатного ірпінського кобзаря Миколи Будника потребує допомоги (відео)

Дім творення. Саме так називали кобзарі цей непримітний будиночок на вулиці Українській, 56/1 в Ірпені. Саме тут на початку 90-их поселився і жив до 2001 року універсальний чоловік – засновник Київського кобзарського цеху Микола Будник. Він грав, співав, майстрував народні інструменти і малював. У цьому будинку і скінчилося земне життя великого майстра.

Віталій Кобзар, послідовник Миколи Будника, кобзар:

«Це, до речі, малював особисто Микола Петрович. Це – його картина. І ось ще одна картина. Теж Микола Петрович малював».

На стінах кімнат досі висять і інші художні твори. Зараз не можна достеменно сказати, чи усі вони створені рукою Будника. Це ще належить дослідити.  Але серед картин є й упізнавані.

Віталій Кобзар, послідовник Миколи Будника, кобзар:

«Це його соняхи».

Микола Будник прожив усього 47 років. Але за цей час власноруч устиг змайструвати близько сотні кобз та бандур. У цій хатині й була його кобзарська майстерня. Сюди приходили митці, скульптори, художники, поети, письменники. Усім знаходилося місце та заняття. Зараз у ці кімнати затікає вода. Руйнуються стіни, стеля. Історичний будиночок треба рятувати.

Віталій Кобзар, послідовник Миколи Будника, кобзар:

«Будемо зараз займатися документацією: оформлення будинку як культурної спадщини, робити охоронний статус. І будемо паралельно робити ремонт. Своїми силами старатимемось. Можливо, спонсора знайдемо».

Наталка Полтавка, фотографиня:

«Треба звернути увагу на цей будинок і підтримати. Мені здається, що для майбутніх поколінь це дуже важливо, а для кобзарів — це взагалі!»

Є наміри зробити у цьому будинку музей-майстерню Миколи Будника. А тим часом його послідовник Віталій із символічним прізвищем Кобзар покликав небайдужих допомогти спершу прибрати двір. Відгукнулося кілька охочих.

Михайло, член скаутської організації «Пласт»

«Я зі школи сюди прийшов одразу після уроків. У мене немає планів. У інших є. То ж вони іншим разом прийдуть».

Хлопці вирішили також хоч якось підлатати дах, щоб не затікала вода. Але до зими треба зробити надійну покрівлю. Грошей на це поки що немає. Будинок кобзаря однією стіною дивиться на провулок, який тепер так і називається – Миколи Будника. Люди, які тут живуть, пишаються, що провулок має ім’я іхнього видатного сусіда.

Сергій, мешканець Ірпеня:

«Пам’ятаю, ще до війни тут був збір майстрів. На кобзах грали».

Дар’я, мешканка Ірпеня:

«Я тут нещодавно мешкаю, але я знаю, що це будинок Будника, бо тут є меморіал, я прочитала його і зраділа, що залишили цей спадок».