Чи доступні поштові відділення Ірпеня для людей на кріслах колісних? (відео)

Марія Салієнко, мешканка Ірпеня:

«Живу повноцінне життя, як і всі. Але з невеличкою різницею те, що я пересуваюся на чотирьох колесах не автомобільного крісла, а електрокрісла. Електричку я свою, до речі, називаю Теслою».

Марія мешкає в Ірпені. Їй 33. Уже рік вона користується, як сама каже, своєю «Теслою». Але це не заважає їй вести активне та насичене життя.

Марія керує туристичною агенцією, проводить бізнес-консультування та обожнює собак. А ще –піднімає тему безбар’єрності. 

Марія Салієнко, мешканка Ірпеня:

«Хтось хоче допомогти, хтось боїться, комусь це неприємно. Але ми живемо в таких реаліях, коли таких людей стає з кожним днем все більше і треба сприймати нас усіх, як і всі. Ми такі самі. Я так само люблю погуляти по парку, попити кави, я ходжу на побачення, я займаюся собаками, живу сама, забезпечую себе, свій побут».

Марія зізнається: найскладніше — не фізичні обмеження, а ставлення суспільства… нерозуміння, жалість і стереотипи.

Марія Салієнко, мешканка Ірпеня:

«У наших людей відсутнє сприйняття людей у кріслі колісному. Доволі часто відбувається так, що я їду по вулиці, а люди намагаються мені всунути гроші. Якби давали 100, 200 доларів я може б і взяла. Але це коли ти їдеш, а тобі дають 10, 20 грн це принижує».

Саме через такі ситуації Марія піднімає тему безбар’єрності. Аби суспільство ставало обізнанішим і свідомішим щодо потреб людей з інвалідністю. 

Марія Салієнко, мешканка Ірпеня:

«У мене оточення зараз… вони дивляться на пандуси. Вони починають, коли приходять у магазин якийсь, а чому в вас немає пандусу. А ви знаєте, що у вас на тротуар людина заїхати не зможе. Мене мотивує те, що я можу щось змінювати».

Разом із Марією ми вирушили перевірити, чи можуть люди на кріслах колісних самостійно користуватися послугами пошти. Першою локацією стала Укрпошта на вулиці Миру.

Марія тут буває часто. Раніше вона вже писала та скаржилася на недоступність цього відділення. Потрапити всередину, щоб забрати посилку, нам так і не вдалося. Відділення майже повністю не обладнанедля людей на кріслах колісних.

Пандус облаштований так, що без сторонньої допомоги не обійтися. Або ж потрібно мати силу рук, як у Марії. Двері надто вузькі. А жодного дзвіночка, щоб покликати працівників, тут немає.

Марія Салієнко, мешканка Ірпеня:

«Те, як ви бачили, я піднімаюся на руках, не у всіх є така можливість. Якщо ми говоримо про людей, у яких травма спини або хребта, у них немає такої сили в руках, як у мене, щоб піднятися на руках. І ось так щоразу коли я приїжджаю на Укрпошту. Я вимушена чекати. Стою, чекаю, бо вікна в них високі. Чекаю поки хтось пройде, щоб мені покликали дівчат, і винесли. Дівчата класні, питань немає».

Далі ми поїхали на Нову пошту на вулиці Центральній. Тут нас приємно здивували.

Відділення повністю обладнане для людей на кріслах колісних. Є дзвіночок, який одразу викликає консультанта. Двері повністю розраховані на крісло. А співробітник при потребі допомагає дістатися всередину. Посилку Марія змогла забрати без жодних проблем.

Особливо зручною є спеціальна нижня поверхня для огляду посилок. Вона розташована так, щоб усім було комфортно.

Марія Салієнко, мешканка Ірпеня:

«До співробітників тут так само питань немає. Але тут питань не має до безбар’єрності. Усе зроблене. І там посередині є такий невеличкий столик, якщо комусь важко діставатися вище, можна спокійно отримати і оглядати посилки на тій нижній частині. Тому тут усе дуже круто зроблено. — Загалом, тут ви почуваєте себе на рівні з іншими людьми? —так. Тут мені комфортно. Я тут навіть себе почуваю трішки вище за інших. Не до всіх по дзвінку виходять».

Це відділення — приклад того, якою має бути безбар’єрність у місті: просто, зручно і без зайвих труднощів. У таких умовах люди почуваються на рівні з іншими. І саме це сьогодні має бути не винятком, а нормою.

Марія Салієнко, мешканка Ірпеня:

«Хочеться, щоб у нас усі відділення дотримувалися таких стандартів, як Нова пошта. Куди можна зайти без проблем, вийти, де тобі допоможуть. І де ти відчуваєш себе повноцінним».