Реклама

«Форбс» розповів про те, як відновлюються відомі ірпінські підприємства

«Форбс» розповів про те, як відновлюються відомі ірпінські підприємства

Всесвітньовідоме видання «Форбс» опублікувало матеріал, в якому зібрані історії відновлення трьох ірпінських підприємств, які були зруйновані під час бойових дій у місті — «Планета Пластик», «Техноком» та «Екософт».

У середу, 6 квітня, засновник ірпінського заводу поліетиленових виробів «Планета Пластик» Костянтин Ващенко, 40, уперше з початку російської навали повернувся на підприємство. Замість побудованого кілька років тому заводу він побачив попелище. 

«Планета Пластик» – частина виробничого кластера, який сформувався на 20 га території радянського цегляного комбінату на околицях Ірпеня. В роки незалежності в цій промисловій зоні розвивали бізнес ще двоє виробників пластикової продукції – «Екософт» та «Техноком». 

«З 18 ліній частково вціліла одна», – каже Ващенко. Коли оглядав ще не розміновану територію, здавалося, поблизу не було жодного метра без слідів прильотів. «Під попелом я шукав тростинку, за яку можна буде вчепитися», – згадує він. 

На асфальті відкритого складу завбільшки 7000 кв. м, де раніше зберігали поліетиленові труби, темніли олійні плями, які зазвичай залишаються після горіння. 

Мешканка Ірпеня Божена бачила, як за день до евакуації, 7 березня, на територію «Планети Пластик» прилетіла ракета. «Пішли клуби диму, – пригадує вона. – Ми розуміли, що пожежу ніхто не загасить». Ващенко і більшість співробітників виїхали з міста в останні дні лютого. Він каже, що найбільш інтенсивно російська артилерія працювала тиждень перед звільненням Ірпеня. 

Бої за Ірпінь точилися близько місяця – ЗСУ звільнили місто 28 березня. Збитки міста від війни KSE Institute оцінив у липні більш як у $920 млн

Державні судові експерти оцінили збитки «Планети Пластик» внаслідок російських обстрілів у $40 млн. У 2021 році на заводі працювало 300 людей. Компанія виробила 15 000 т поліетиленової продукції, 70% якої продавали на внутрішньому ринку. Виторг – близько 1 млрд грн. Бізнес‑план на 2022‑й передбачав нарощення виторгу в 1,5 раза, збільшення частки експорту до 50%. 

Драматичні наслідки й у сусідів. Виробник фільтрів та систем очищення води «Екософт» втратив побудований у 2017 році завод і склад з продукцією. «Частково вцілів офіс, оскільки розміщувався в будівлі старого радянського підприємства»,– каже співвласник «Екософта» Андрій Мітченко, 46. Він є міноритарним керуючим партнером, у 2019-му Мітченко продав контрольний пакет акцій австрійському виробнику систем очищення води BWT AG. 

Серед клієнтів – індивідуальні користувачі, ресторани, офіси, заводи. Торік виторг компанії зріс на 28%, до $37 млн. Майже 30% продажів – експорт. У 2022 році «Екософт» планував будівництво індустріального парку на 20 га, вартістю €20 млн. Російська армія, за оцінкою судекспертів, завдала «Екософту» прямої шкоди на €13,1 млн. 

Втрати «Технокому» менші – $4 млн. «Від більш масштабних руйнувань захистили старі радянські конструкції заводу, які заважали поширюватись полумʼю», – каже власник Олександр Петренко, 42. Не підлягають відновленню, за його оцінкою, 20% обладнання. Ще 60% пошкоджено. Згорів склад, в якому зберігалося 1000 т сировини. Особиста втрата – будинок в Ірпені. «Залишився барабан від пральної машини і обідок від холодильника», – каже Петренко. 

«Техноком» міг виробляти щорічно до 20 000 т домішків і барвників для пластмаси. Їх використовують майже в усіх галузях промисловості. У своєму сегменті, за словами Петренка, вони займали 30% українського ринку, 50% виробленої продукції відправляли на експорт. Серед великих клієнтів – виробники комплектовання для автобрендів. Виторг у 2021 році – близько 750 млн грн. 

Шлях відновлення

Напередодні великої війни Мітченко мав кілька сценаріїв на випадок загострення воєнної ситуації – жоден не спрацював. Проте заздалегідь підготовлений виробничий майданчик у Тернополі дозволив уже в березні частково перезапустити виробництво. 

Мітченко зайнявся відновленням експорту. Передусім потрібно було заспокоїти іноземних клієнтів, які побоювалися зриву контрактів. Тут допоміг австрійський партнер. BWT виділив €7 млн, частину з яких «Екософт» інвестував у невеликий виробничий майданчик у Бельгії. «Це забезпечило стабільність поставок», – каже Мітченко. 

У квітні Мітченко запустив цех в Ірпені і проєктує завод, який побудують на місці втраченого. 

У Петренка з «Технокому» два джерела відновлення: продаж запасів та €4 млн, залучених у 2021 році від Райффайзен банку Аваль. «Вистачило на ремонт в Ірпені, закупівлю сировини та будівництво невеликого заводу в Словенії», – каже Петренко.

Завод запрацює у січні 2023 року і забезпечить 10% українських потужностей. Ващенко з «Планети Пластик» відновив лінію з виробництва зернових рукавів. «У них аграрії зберігають надлишкі збіжжя», – каже Ващенко. У квітні він попросив клієнтів передплатити 35% майбутніх поставок і зобов’язався виконати замовлення до вересня. Клієнти розмістили замовлень на $5 млн, а Ващенко відновив виробництво і виконав замовлення вчасно.

Уроки війни

«Планета Пластик» наразі випускає лише зернові рукава та тепличні плівки. Ващенко не розкриває фінансові результати і прогнозує, що виторг сегмента зернових рукавів зросте на 40%, як порівняти з 2021 роком. 

Під час війни він оцінив важливість диверсифікації й тепер планує обзавестися кількома складами в регіонах України. 

«Війна навчила ризик‑менеджменту», – каже Петренко. Підприємець також диверсифікує зберігання й відмовився від посередників під час закупівлі сировини. 20‑відсоткове падіння експорту «Техноком» компенсував збільшенням продажів в Україні. Це відбулося частково через припинення на кілька місяців роботи основних конкурентів «Тайкун» та «Реал Пакс», виробництво яких розміщене у Бородянці та Харкові

План Петренка на найближчий час – погасити борг перед постачальниками – 32 млн грн і банком — 100 млн грн. На виробничі та фінансові показники 2021 року він планує вийти за 2–2,5 року. 

«Екософту» для цього знадобиться не менше трьох‑чотирьох років, прогнозує Мітченко. У 2022‑му продажі в Україні просядуть на 50%, міжнародні – на 40%, штат скоротився в 2,4 раза, до 170 співробітників. «Працюємо на 65–70% від довоєнних показників, – каже Мітченко. – Отримаємо $20–25 млн доходу». Він збирається поборотися за частку на європейському ринку фільтрів очищення води, річний обсяг якого оцінює в $1 млрд.

Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!

НОВИНИ

В Ірпені відкриється виставка живопису і графіки Євгенії Харґрі «Контрасти 2024»

20 Jul 13:23

Детальніше
Бюджетний дерибан в Ірпінській міській раді повинен припинитися, - Володимир Карплюк

19 Jul 21:45

Детальніше
Павлова Маркушину: «Попрацюйте зараз не на медіа, а попрацюйте для народу!»

19 Jul 16:06

Детальніше
Станіслав Федоров роз’яснив, чому депутати вимагають скорочення штату виконкому та обмеження премій

19 Jul 16:02

Детальніше
Комунальників Ірпеня навчали ідентифікувати вибухонебезпечні предмети (відео)

19 Jul 14:18

Детальніше
З 2014 року Ірпінь став прикладом розвитку для міст України, - Володимир Карплюк

19 Jul 10:03

Детальніше
У Громадському центрі по роботі з ВПО в Ірпені облаштували дитячу зону

18 Jul 21:34

Детальніше
Для родини загиблого воїна з Михайлівки-Рубежівки «надрукували» 3D-будинок (відео)

18 Jul 21:20

Детальніше
Всі новини