Ірпінь прийняв великий ринг чемпіонату України з К-1(відео)

В Ірпені відбувся чемпіонат України з К-1. Така спортивна подія в місті проходила вперше і стала не просто турніром, а справжнім випробуванням сили духу, характеру і віри в перемогу.

Анжела Макеєва, в.о. Ірпінського міського голови-секретар ради:

«Я вітаю вас у нашому місті-герої Ірпінь. Я дуже пишаюся тим, що такого рівня змагання проходять сьогодні у нас. Я хочу вам побажати неймовірних емоцій. Я хочу Вам побажати, щоб переміг найкращий, щоб ви завжди йшли до своєї мети і гідно представляли нашу країну на міжнародному рівні».

Цього року чемпіонат присвятили Дню Національної гвардії України — тим, хто щодня тримає фронт і дає можливість спортсменам виходити на ринг не під звуки сирен, а під оплески вболівальників.

Валентин Острижний, бригадний генерал, заступник командувача Національної гвардії України:

«Весь особовий склад дякує кожному за підтримку. Хочу подякувати усім обласним федераціям за те, що знайшли можливість долучитися у такий складний час і побажати усім нашим спортсменам таку ж жагу і волю до перемоги, як у наших захисників і захисниць на фронті».

Змагання проходили на базі Державного податкового університету і тривали три дні. Тут, на одному рингу, зійшлися дитячі мрії і доросла витримка — молоді таланти та досвідчені спортсмени з різних куточків країни. Кожен вихід — як окремий бій не лише з суперником, а й із власним страхом.

Ахмад Ахмедов, президент Всеукраїнської федерації К-1:

«У цьому чемпіонаті бере участь близько 400 спортсменів. Представлені 16 регіонів України. І найприкріше для мене, як для президента федерації, що прифронтова зона вся тут, починаючи з Краматорська, Харківська, Сумська область, але немає Західної України –Львова, Закарпаття, Івано-Фанківська. Не можу зрозуміти, чому вони не беруть участі, а прифронтова зона бере і стає чемпіонами».

І саме діти з прифронтових регіонів сьогодні демонструють неймовірну витримку і жагу до перемоги. Спортсмени боролися не лише за звання чемпіона України, а й за шанс представити державу на чемпіонаті Європи. І просто зараз, на ваших очах, народжується новий чемпіон у своїй віковій категорії. Йому лише вісім. Тимур Кобильников.

Надія Дроган, журналістка:

«Тимур ще, очевидно, не усвідомив, що став чемпіоном України, але тут стоїть його тренер. Що скажете?

Володимир Лихобаба, тренер Тимура Кобильникова:

«Ми— з Донеччини, з міста Краматорська, прифронтової зони. У нас дуже складна там ситуація. Б’ють кожен день. І от я треную таких вовків та приводжу сюди, щоб ми здобували найвищі нагороди нашої країни та були в змозі їхати на чемпіонат Європи і представляти там нашу країну».

Ще один юний чемпіон — дев’ятирічний Данило Левшин, також із Донеччини. Його перемога — це не лише про спорт. Це про витримку, дисципліну і довіру до тренера навіть тоді, коли сили на межі.

Данило Левшин, чемпіон України з К-1:

«Я слухав тренера. Робив усе, що вчив і не боявся».

Та спорт — це не лише про перемоги. Це ще й про поразки, які вчать не менше. Сльози, що з’являються на очах після бою, тут швидко витирають і знову знаходять у собі сили говорити, аналізувати й рухатися далі. Серед тих, кого фортуна цього разу оминула, і восьмирічний Влад Сідоков з київського клубу «ТД-ДЖИМ».

Влад Сідоков учасник чемпіонату з К-1:

«Хоча я сьогодні і програв, але я знаю, що треба вміти і програвати».

Тимофій Тітенок, тренер Влада Сідокова:

«Влад у нас тренується вже два місяці. Він займається бойовим самбо. А його суперник – дуже сильний кікбоксер. Я вважаю, що Влад показав дуже хороший рівень і я ним дуже пишаюся».

Цей чемпіонат — про більше, ніж медалі. Він – про дітей, які дорослішають швидше. Про тренерів, які вчать не здаватися. Про країну, яка навіть у найважчі часи виховує чемпіонів. У результаті напруженої боротьби у загальнокомандному заліку перше місце посіла Київська федерація, друге – Харківська. Третє—Дніпровськ