Ірпінь – столиця української літератури

63ca6e9950409

Володимир Карплюк,
засновник Фонду відновлення Ірпеня

Майже весь світ знає про “Пригоди Незнайка та його друзів”. Але чи всім відомо, що цей твір був написаний Миколою Носовим з історій дітей, які гралися на ірпінських вулицях? А ще майже всі ми читали знаменитий роман “Роксолана”. Та чи знаєте ви, що Павло Загребельний написав його в Ірпені? А що в Ірпені написали Малишко, Бажан, Сосюра, Вишня, Довженко, Тичина, Гончар, Олійник, Павличко та Воронько? Де саме в Ірпені жили Максим Рильський, Ліна Костенко, Леонід Первомайський, Михайло Стельмах, Григорій Кочур та Дмитро Паламарчук? І чому саме в Ірпені є Будинок творчості письменників, Пам’ятник автору, Парк письменників, Дерев’яна скульптура Читача, Площа Творчого Духу та пам’ятник молодому Тарасу Шевченку? Зрештою, чому заснована Літературна премія Ірпеня? Не знаєте? То ж час вирушити до міста літературної слави.

Ірпінь з часів свого заснування став своєрідним магнітом для діячів культури, мистецтва та найголовніше – літераторів з усієї України.

У 1910 році було створене Ірпінське товариство аматорів сценічного мистецтва, яке ставило аматорські вистави, влаштовувало літературно-музичні і танцювальні вечори, організовувало лекції з питань сценічного мистецтва і літератури.

У 1911 році в Ірпені по вул. Перша лінія (нині вул. Стельмаха,12) оселилася родина письменника Миколи Носова. Він народився в Києві, а в Ірпені пройшли його дитячі, а потім і юнацькі роки. Свої дитячі враження, як і подробиці власної трудової біографії, письменник передав у автобіографічній книзі «Таємниця на дні колодязя». У ній колоритно змальовані картини ірпінського життя початку ХХ століття. Микола Носов пізніше стане автором всесвітньовідомої казки-трилогії про пригоди Незнайка та маленьких чоловічків.

У 1905 році київський громадський діяч і підприємець Іван Чоколов, одним із перших збудував на мальовничому, підвищеному березі річки Ірпінь, двоповерховий маєток. Починаючи з 20-х років, у літній період у ньому знаходився профспілковий будинок відпочинку, а у 1936 році колишня дача Чоколова разом із прилеглою територією була передана у власність Спілці письменників України і названа Будинком творчості письменників, де після Другої світової війни з’явилися двоповерхові споруди для митців.

Саме Будинок творчості письменників став своєрідним джерелом наснаги для українського письменства, притулком творчості і натхнення, спокою і роботи, а ще «Ірпінським Парнасом», як називали його з великою любов’ю самі письменники.

Тут працювали й відпочивали українські письменники-класики, журналісти, драматурги та критики Андрій Малишко, Микола Бажан, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Олександр Довженко, Павло Тичина, Олесь Гончар, Степан Олійник, Дмитро Павличко, Анатолій Шиян, Леонід Смілянський, Платон Воронько, Микола Шпак, Олександр Ковінька, Кость Гордієнко, Петро Панч, Олександр Корнійчук, Павло Загребельний, Платон Воронько, Юрій Яновський, Павло Усенко, Кость Герасименко, Терень Масенко, Іван Гончаренко, Іван Цюпа, Олекса Ющенко, Юрій Мокрієв та багато інших.

Відвідували “Ірпінський Парнас” й закордонні літератори – Джон Стейнбек та Філіпп Боноскі зі США, Марія Марчанова з Чехії, П’єр Гамарра з Франції, Гьобнер Рольф з Німеччини, Яр Славутич з Канади.

Спогади письменників про перебування в Будинку творчості, їхні вірші та світлини увійшли до книги Олекси Ющенка «Поїзди гудуть за Ірпінню…» (2003). А український письменник Володимир Коскін у 2016 році у видавництві «Перун» видав книгу «Ірпінський Парнас: історична лірико-гумористична оповідь», в якій висвітлені долі письменників та їхніх літературних героїв.

Багато письменників проживали в Ірпені не лише на території Будинку творчості, а й у власних садибах або в будинках своїх друзів. Зокрема, український поет Максим Рильський від весни 1938 до весни 1951 року мешкав і працював в Ірпені по вул. Центральна, 15. Влітку він порався в садку біля улюблених дерев і квітів, або рибалив на річці Ірпінь. Багато з класиків та молодих поетів, артистів та художників із вдячністю згадують цю невелику садибу, де проходили різноманітні літературні зустрічі, поки Рильський не переїхав до Голосієва на нову дачу. Син письменника Богдан Рильський у книзі спогадів «Мандрівка у молодість батька» присвятив ірпінському періоду життя Максима Рильського та його родини цілий розділ «У сосновім Ірпені».

Письменник Леонід Первомайський проживав по вул. Комінтерну, 1 з 1953 по 1973 рік. Тут він написав багато відомих творів, зокрема роман «Дикий мед».

Український письменник Михайло Стельмах проживав на ірпінській дачі по вулиці Северинівська, 85 з початку 50-х років ХХ ст. до 1983 року. Він одним із перших у післявоєнній художній літературі порушив проблему Великого Голоду 1932-1933 років та боротьби ОУН-УПА проти СРСР.

Ірпінь також відомий на літературній карті України завдяки лицарям українського перекладу Григорію Кочуру та Дмитру Паламарчуку, які познайомилися в пеклі північних концтаборів, де опинилися на десять років за звинуваченням в українському націоналізмі. З початку 1960-х років вони обрали Ірпінь постійним місцем проживання.

Григорій Кочур – лавреат Державної премії імені Шевченка та літературної премії імені Рильського, володів 30 мовами і перекладав з 25 мов світу. Його скромний будиночок по вул. Баумана (нині Кочура) мав неофіційну назву «Ірпінського університету», де вивчилося чимало українських перекладачів. Він наснажував своїм колосальним інтелектом гроно «шістдесятників»: Василя Стуса, Івана Дзюбу, Ліну Костенко, Івана Драча, Дмитра Павличка, Леоніда Череватенка, Євгена Сверстюка та інших.

Творчий доробок Дмитра Паламарчука – лауреата премії імені Рильського теж є дуже вагомим в українській літературі. За його творами можна сформувати цілу бібліотеку перекладів з іноземних мов. Серед них – Шекспір, Байрон, Тагор, Бодлер, Петрарка. Григорій Кочур та Дмитро Паламарчук поховані в Ірпені.

Часто бувала в Ірпені, і не лише в Будинку творчості письменників, берегиня української нації, поетеса Ліна Костенко. З осені 1971 до літа 1972 року вона винаймала в Ірпені квартиру по нинішній вул. Слов’янській, по сусідству з помешканням Паламарчуків, а пізніше жила два роки в будинку Григорія Кочура. Поетеса написала в Ірпені низку прекрасних інтимних поезій.

Подружжя поета, історика, еколога, учасника дисидентського руху Данила Кулиняка та письменниці, журналістки, публіцистки й науковиці Наталії Околітенко проживало в Ірпені по вулиці Калініна (нині Кулиняка) з 1990 по 2016 роки.

По вулиці Маяковського, 13 в Ірпені у 1980-2012 роках проживав шевченкознавець, мистецтвознавець, літератор, збирач україніки, заслужений діяч мистецтв України Володимир Яцюк. Він був завзятий колекціонер шевченкіади, в його найбільшій у світі приватній колекції налічувалось понад 1300 примірників поштових листівок, пов’язаних з ім’ям Шевченка.

В Ірпені було написано стільки літературних творів, що жоден населений пункт з аналогічною кількістю населення навряд чи зможе наздогнати це письменницьке місто. Письменники у своїх творах зазначали місце написання і часто в останньому рядку значився “Ірпінь”.

Володимир Сосюра написав тут поетичні збірки «Зелений світ» і «Ластівки на сонці». Андрій Малишко – поетичні збірки «За синім морем», «Весняна книга» та «Що написано мною». Максим Рильський створив в Ірпені поему «Жага», «Рибальські сонети», ряд поезій («Молодий садок», «Ніч колихала», «Димом котиться весна», «Медитації»). Павло Загребельний – романи «Диво», «Первоміст», «Смерть у Києві», «Євпраксія», «Левине серце» та «Роксолана». Іван Гончаренко – цикл віршів «Ірпінські зустрічі».

Писали на ірпінській землі й Остап Вишня (“Мисливські усмішки”), Леонід Первомайський (роман «Дикий мед», збірка віршів «Вчора і завтра»), Михайло Стельмах (романи «Чотири броди», «Хліб і сіль», «Кров людська не водиця», «Велика рідня», «Правда і кривда», «Дума про тебе»), Олександр Довженко (сценарій до фільму «Земля»), Степан Васильченко (повість «У бур’янах»), Григорій Кочур (книги поетичних перекладів «Відлуння», «Друге відлуння», «Третє відлуння»), Дмитро Паламарчук (книга оригінальних віршів «Подзвіння», переклади творів Шекспіра, Байрона), Григір Тютюнник (оповідання «Оддавали Катрю»), Юрій Мушкетик (романи «Гайдамаки», «Яса», «Гетьманський скарб», «Серце і камінь», повісті «Чорний хліб», «Семен Палій», «Вогні серед ночі»), Євген Гуцало (поетична збірка «Зелена радість конвалій», збірки оповідань «Яблука з осіннього саду», «Люди серед людей», романи «Позичений чоловік», «Приватне життя феномена»), Олекса Ющенко (збірник «Поїзди гудуть за Ірпінню», книга спогадів «В пам’яті моїй», поетичні збірки «Побачення з красою», «Уклоняюсь вам», «Слово до друзів») та Іван Драч («Поезії»).

У 2018 році з нагоди Дня міста Ірпінь отримав знаковий письменницький подарунок – колективну збірку «Римований Ірпінь». До неї увійшла поезія 126 авторів, присвячена Ірпеню і Будинку творчості письменників.

У міській бібліотеці та різних затишних кафе регулярно проходять презентації нових книжок. Тут презентували свої твори брати Капранови (роман “Забудь-річка”), Лідія Кардаш (“Майдан-точка відліку”), Володимир Коротя («Пригоди фантома») та інші автори. Регулярно представляє свої літературні новинки видавництво «Саміт-книга». Одна із останніх – «Українська мрія. 25 сходинок до суспільного щастя» – збірка поглядів відомих українських мислителів та діячів на створення умов для щастя кожної людини.

У Будинку творчості письменників у двохтисячних щороку в травні проходили Семінари творчої молоді, організовані видавництвом “Смолоскип”. За словами відомого українського громадсько-політичного діяча та письменника Олеся Донія, семінар мав сильну як політологічну, так і літературно-мистецьку частини.

За останнє десятиріччя популярними стали літературні фестивалі «Irpin Book Fest» та «Ірпінський Парнас» за участю українських і зарубіжних письменників. Серед них: Сергій Жадан, Ірен Роздобудько, Ігор Жук, Вікторія Осташ, Михайло Сидоржевський, Юлія Бережко-Камінська, Борис Пономаренко, Валентина Козак, Тетяна Фольварочна, В’ячеслав Гук, Микола Гриценко, Богдана Гайворонська, Василь Чернявський та багато інших сучасних майстрів слова. І навіть під час війни письменники зберігають традицію та продовжують збиратися на літературні заходи на честь міста-героя Ірпеня.

У 2019 році Ірпінською міською радою та видавництвом «Саміт-книга» був започаткований унікальний міжнародний фестиваль перекладачів «Кочур Фест» на честь Григорія Кочура. Його учасниками у різні роки були французька письменниця і перекладачка, директорка низки європейських літературних фестивалів Ніколь Лоран-Катріс, італійська письменниця і перекладачка, засновниця поетичного фестивалю «Європа у віршах» Лаура Ґаравалья, сербський письменник і перекладач, член Королівської академії наук і мистецтв Сербії Милутин Джуричкович, провідні письменники Туреччини Метін Ченгіз та Мелек Езлем Сезер та інші популярні та авторитетні зарубіжні письменники.

В Ірпені дуже багато місць, пов’язаних з літературою. З 2014 року в місті було перейменовано 11 вулиць на честь письменників, які тут проживали: вулиця та провулок Рильського, вул. Кочура, вул. Стельмаха, вул. Рибака, вул. Паламарчука, вул. Кулиняка, пров. Гнатюка, пров. Малишка, вул. Гончара, вул. Гуцала, вул. Довженка. Створені два літературні мурали: велике зображення Незнайка на вулиці Авіаконструктора Антонова та книжкова полиця з творами українських письменників протяжністю 30 метрів, намальована на гаражах на вулиці Слов’янській. На території Будинку творчості письменників розташований парк Письменників, створений коштом Ірпінської міської ради у 2017 році. У парку Письменників є Алея Читачів та пам’ятник Автору. Герою творів Миколи Носова присвячений цілий Парк Незнайка, який плавно перетікає у Площу Творчого Духу, через дорогу від якої – Центральна Площа Ірпеня з головним символом міста – великим пам’ятником молодому Тарасу Шевченку. З одного боку від молодого Кобзаря розташований музей історії Ірпеня, де зібрані артефакти життя видатних письменників в місті, а з іншого боку – Центральна бібліотека імені Максима Рильського, де щомісяця проходять зустрічі з відомими українськими письменниками. А ще планується створення Алеї Книг, де будуть розміщені пам‘ятні знаки про книги українських авторів, написані про Ірпінь, та українські книги, які мали найбільший комерційних успіх серед читачів.

Є в місті й власна Літературна премія Ірпеня – щорічна всеукраїнська премія в галузі літератури, заснована 2020 року Товариством «Відважних» та Інвестиційною радою Ірпеня. Завдання премії – пошук нових авторів із метою їх мотивації до подальшої творчості. Наразі премія має п’ять номінацій: проза, поезія, спеціальна премія «Література для дітей», премія «За вже видані книги українських авторів» та нова номінація «За найкращий літературний твір військовослужбовця або ветерана війни з росією». У конкурсі на премію за 2021 рік узяв участь 261 автор. П’ятеро лауреатів отримають по 100 тис. грн кожен, загальний преміальний фонд Літературної премії Ірпеня, починаючи з 2023 року, складатиме 500 000 гривень. Літературна премія Ірпеня є першою за розміром винагороди з усіх приватних літературних премій в Україні. У липні 2021 року вийшла друком збірка творів перших лавреатів Літературної премії Ірпеня під назвою «Слова Відважних». Книга була видана коштом Товариства «Відважних».

Замість висновку. Ірпінь був, є і буде літературною столицею України. І це вкрай важливо, адже українська мова – це ще одна важлива українська зброя. А розвиток мови неможливий без вагомих літературно-мистецьких традицій. Тому Ірпінь, як завше, стоятиме на сторожі не лише підступів до столиці України, а й на сторожі розвитку письменства.

Джерело: Блог Володимира Карплюка на сайті LB.ua.

Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!

Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!

НОВИНИ

Молодіжний парламент Ірпеня співпрацюватиме з Освітньою академією "UAdvise" (відео)

18 Apr 20:38

Детальніше
Як зацікавити дитину українськими міфами: Нік Лисицький презентує новий мультивсесвіт за мотивами української міфології

18 Apr 16:05

Детальніше
Мільйон в Ірпені й триста тисяч в Обухові: скільки заробляють "земельники" у міськрадах Київщини

18 Apr 15:46

Детальніше
В Ірпені відкрилася міні-виставка картин «Ірпінь: поранений, але нескорений»

18 Apr 14:54

Детальніше
Діток з Ірпінської громади запрошують на майстер-клас з розпису писанок

18 Apr 14:38

Детальніше
У Бородянці плестимуть маскувальні сітки

18 Apr 13:47

Детальніше
В Ірпені провели навчальні заняття з тактичної підготовки для учасників «Джури»

18 Apr 10:45

Детальніше
Як отримати податкові знижки розбиралися в ірпінському просторі «Вільна» (відео)

17 Apr 21:00

Детальніше
Всі новини
300x300