Ірпінські студенти — про коронавірус і дистанційне навчання (опитування)

В Університеті державної фіскальної служби України, розташованому в Ірпені, вже три дні діє дистанційна форма навчання. Кореспондент ITV провів опитування серед студентів вишу та дізнався, що вони думають про карантинні обмеження, що роблять для того, аби не заразитися коронавірусом, та як ставляться до навчання онлайн.

Олександра, 3-й курс:

«Я вважаю, що вiрус — не якась там вигадка, а реальна загроза для здоров’я. На даний момент більшість людей демонструє, що їм набрид карантин, і через цю безвідповідальність зросла кількість випадків захворювання. В Ірпені, гуляючи містом, спостерігаю, що люди нерідко ходять без масок. Особисто я ставлюся з відповідальністю до даної епідемічної ситуації, дотримуюсь карантинних норм, ходжу в масці, а іноді навіть у рукавичках, у людних місцях тримаю потрібну дистанцію. А щодо навчання можу сказати, що правильним рішенням є перевести навчальні заклади на дистанційний режим». 

Олексiй, 1-й курс:

«COVID-19 — це випробування для людей на їхню готовнiсть спiвпрацювати одне з одним. Щодня я бачу, як люди дуже неохоче дотримуються карантинних заходів, чим наражають на небезпеку не тiльки себе, а й оточуючих. Я стараюсь дотримуватись рекомендацiй для запобiгання коронавiрусу, завжди одягати маску при контактi з людьми, зберігати соцiальну дистанцiю, використовую антисептичнi засоби, а приходячи додому, обов’язково мию руки. Якщо говорити про навчання, то я, як студент першого курсу, не готовий повнiстю перейти на дистанцiйну форму. Чому? По-перше, треба опрацьовувати величезний обсяг матерiалу самостійно. Крім того, маю дуже скептичне ставлення до лекцiй онлайн, бо через поганий зв’язок або через погано налаштований мiкрофон викладача доволi часто iнформацiя не доходить до мене. По-друге, я не контактую з людьми безпосередньо, не бачу їхніх емоцiй, жестикуляцiї. Я дуже засмучений, що нас перевели на дистанцiйне навчання».

Андрiй, 2-й курс:

«Коронавiрус — одна з великих проблем у життi студента. На жаль, позбутися цієї проблеми максимально швидко не вдається. Через вірус ми, студенти, зазнаємо певних обмежень у навчаннi, свободi пересування та змушенi терпiти маски, якi заважають нормальнiй участi в освiтньому процесi — це дуже впливає на якiсть вiдповiдей пiд час семiнарiв та отримані бали. Доводиться дотримуватись певних рекомендацiй МОЗ, бо вiд цього залежить не тiльки моє життя: я стараюсь регулярно мити руки, носити маску та, якщо є можливість, уникати зайвого контакту з людьми. А запровадження знову дистанцiйного режиму навчання дозволяє розширити особистий час та правильно його використовувати паралельно з навчальним процесом. І, звичайно, запобiгти новим випадкам захворювання».

Карина, 2-й курс:

«Знаючи людей, якi перехворiли на COVID-19, я ставлюся до цього вiрусу з обережнiстю й без скепсису. Вважаю, що оскільки з початком другої хвилi кiлькiсть iнфiкованих пiдвищилася, треба переглянути умови карантину. Стосовно дотримання цих умов, то я максимально намагаюся не потрапляти у великі скупчення людей, ношу маски, використовую антисептичнi засоби та часто мию руки. Але коли дивлюсь на те, як люди знiмають маски з носа, не дотримуються дистанцiї, ходять із ознаками ГРВI, вiдвiдують мiсця, де збирається багато людей (клуби, бари, кафе i т. д.), стає сумно. Я вважаю необхiдним перехiд на дистанцiйну форму навчання, i була цiлком готова до цього, враховуючи випадки захворювання в моєму гуртожитку. Дистанцiйне навчання не таке важке, як здається на перший погляд, хоча, звичайно, не настільки результативне, як очне. Але, на мою думку, багато залежить вiд людини».

Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!