У невеличкому затишному дворику Ірпінської амбулаторії сімейної медицини №2 – танці. І не просто так. Руханку організували медики закладу, аби нагадати передусім, що рух – це здоров’я. І особлива причина такої активності – в амбулаторії сьогодні свято.
Олена Письменна, завідуюча Ірпінської амбулаторії сімейної медицини №2:
«Нам сьогодні вже 10 років. У нас ювілей. Ми за ці 10 років пройшли багато всього. Були і падіння, і підйоми, і досягнення, і сльози – все було. Але колектив вистояв і для нас це велике свято».
Вже 10 років поспіль двері амбулаторії щоранку відкриваються для десятків пацієнтів. Хтось приходить на профілактичний огляд, хтось — за порадою, а хтось — із надією на одужання. І кожного тут зустрічають із турботою та увагою.
Василь Кислиця, сімейний лікар:
«У цій амбулаторії 10 років. Я прийшов з відкриттям, будучи до цього дільничним терапевтом. Переживали за те, що може буде не так, як хотілося б людям, щоб надії людей, яких ми обслуговуємо, не були втрачені, щоб ми були на високому рівні».
Амбулаторія вже давно стала місцем підтримки для тисяч мешканців громади. І про це говорять самі пацієнти.
Лариса, мешканка Ірпеня:
0037- Ніколи нам не було відмови. Коли б не зверталися, завжди йшли назустріч. Дуже гарна амбулаторія-0046
Тетяна, мешканка Ірпеня:
«Завжди йдуть назустріч. І це, насправді, неймовірно»!
Нині амбулаторія обслуговує майже 15 тисяч мешканців громади. Щодня готові їм допомогти 23 медичні працівники закладу. Лікарі кажуть, сімейна медицина – це значно більше, ніж просто лікування. Найголовніше – це довіра у стосунках між лікарем та пацієнтом. І цю довіру вибудовують тут щодня, щомиті, щохвилини.
Ірина, Крисевич, лікарка-педіатр;
«Ми знаходимося на первинній ланці і в першу чергу йдуть до нас з усіма своїми питаннями, а ми у свою чергу намагаємося надати якісну первинну допомогу».
Алла Лозко, сімейна лікарка:
Якщо довіри немає, намагаюся пояснювати, наскільки це можливо. Але все залежить від того, як людина налаштована».
Василь Кислиця, сімейний лікар:
«Я коли спілкуюся з пацієнтом, кажу так: «Ми з вами маємо стояти по одну сторону барикади, а по другу сторону барикади – хвороба, ваша проблема». І більшість пацієнтів задоволені».
Усі добре знають: амбулаторія — це не лише стіни чи затишні кабінети. Насамперед, це люди, які щодня зустрічають пацієнтів, підтримують, лікують і дарують надію.
Мая, старша адміністраторка амбулаторії №5:
«Завідуюча у них дуже прогресивна, дуже цікава, дуже багато у них різних ідей. Вона веде сторінку у фейсбуці дуже цікаво. Ми на неї усі підписані, колеги моєї амбулаторії. Вона постійно намагається розвивати свій заклад, і своїх підлеглих підтягує, як має розвиватися заклад».
Тетяна, старша медсестра амбулаторії №5:
«Тут хороші наші колеги. Вони круті, тому усе в них гарно».
Оксана Крупенко, завідуюча амбулаторії №5:
«Ця амбулаторія – яскравий приклад доброзичливості, щирості, допомоги людям і комунікації з людьми».
Саме колектив є головною цінністю амбулаторії №2, її серцем та особливістю. На цьому наголошує і керівник Ірпінської первинки Андрій Левківський.
Андрій Левківський, директор Ірпінського КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги»:
«Хотілось би побажати колективу, не знаю чи коректно це буде звучати, довголіття. Довголіття в плані довготривалої роботи у злагоджених і нормальних умовах. Я сподіваюся, що настане мир у нашій країні і в колективі, який такий злагоджений і чудовий, також буде завжди мир і довготривала плідна праця на розвиток нашої громади».
У цей святковий день звучать слова подяки всім, хто творив історію амбулаторії та творить її сьогодні.
Олександр Пащинський, перший заступник Ірпінського міського голови:
«Хочу подякувати вам усім за вашу роботу, за те, що допомагаєте людям і надаєте якісну послугу нашим мешканцям. Ми пережили досить важкі часи, коли у нашому місті були бойові дії. Більшість з вас залишилися тут і продовжували працювати для наших мешканців. Щиро вам вдячні за це і вітаю вас сьогодні з ювілеєм».
Оксана Нечитайло, депутатка Ірпінської міської ради:
«Дуже дякуємо за те, що ви завжди такі позитивні, відкриті. Незважаючи на усі негаразди, які виникають у кожного, хто до вас приходить, ви ті, хто перші дає їм надію, що у них все буде гаразд. Нехай у вас також все буде гаразд».
