Майстер-клас із писанкарства в «Дивосвіті»

Запалені свічки, запах гарячого воску і маленькі руки, що уважно виводять візерунки на яйці. Так в ірпінському центрі для дітей з особливими потребами «Дивосвіт» напередодні Великодня навчалися писати писанки.

Анна Потеряйко, виховник Пласту:

«Крашенка – це те, що ви з мамою фарбуєте на Великдень, бо ви їх просто пофарбували. А писанка – це те, що створюється за допомогою інструменту «писачок». Ми писанки пишемо, не малюємо, не фарбуємо, а пишемо». … отакі візерунки, різні 00:31

Писанки бувають дуже різні – дряпанки, мальованки, крапанки тощо. За традицією пишуть їх обов’язково на повному яйці, щоби усі зображені на них побажання здійснилися.

Анна Потеряйко, виховник Пласту:

«Кожна писанка має певну символіку, немає жодної однакової писанки. Символіка – це ніби побажання з Великоднем».

Свої перші символи на великодніх яйцях вихованці «Дивосвіту» виводили з особливим трепетом. У центрі кажуть, що таке заняття є для дітей не лише цікавим, але має й терапевтичну дію.

Анна Богдан керівник клубу «Дивосвіт»:

«Діти далі будуть працювати з фарбами, бачити, як в них далі утворюється малюнок і це для них буде цікаво».

Традицію збиратися перед Великоднем і навчати писанкарству дітей ірпінська Парафія Різдва Пресвятої Богородиці започаткувала ще кілька років тому. До цієї ініціативи долучилися і представники міського осередку «Пласту».

Отець Мирослав, настоятель Парафії Різдва Пресвятої Богородиці:

«Я собі поставив за ціль в переддень великого празника Паски приходити в товариство дітей поспілкуватися, побути з ними і написати писанку. Бо це є наші діти, яких ми маємо любити, поважати, цінувати».

Анна Богдан керівник клубу «Дивосвіт»:

«Насправді, в дуже багато яких країнах була традиція писанкарства, але нажаль, вона в багатьох країнах втрачена. В Україні, на превелику радість ми бережемо цю традицію. Дуже хотілося б, щоби українці цінували цю таку нашу традицію-родзинку, берегли її, плекали, передавали своїм дітям, бо в цьому наша сила насправді».