Молоді офіцери з Ірпеня склали присягу на вірність Україні (відео)

Анна Остапчук, випускниця військової кафедри Державного податкового університету:

«Я, Остапчук Анна Ігорівна, вступаю на військову службу і урочисто присягаю українському народові завжди бути йому вірною і відданою, обороняти Україну, захищати її суверенітет».

Анна з вибором професії не вагалася. Ще змалечку знала, що стане військовою та піде слідами старшого брата. Зараз вона випускниця військової кафедри Державного податкового університету, складає присягу на вірність Україні. Разом із Анною присягу складають ще 154 випускники. Кажуть – цей цікавий та водночас небезпечний шлях обирали свідомо.

Андрій Бігунов, випускник військової кафедри Державного податкового університету:

«У такий час мене навіть переповнює гордість, що я пішов на цю військову стежку. І я дуже радий, дуже задоволений своїм вибором, тому взагалі ні про що не шкодую».

Вікторія, випускниця військової кафедри Державного податкового університету:

«Для того, щоб не вмирали діти, щоб добре себе почували старі люди на нашій землі, щоб вони ні в чому собі не відмовляли і жили так, як жили до цього – добре».

Привітати майбутніх захисників зібралися батьки, друзі, викладачі та мешканці міста. З напутнім словом до випускників звернувся Ірпінський міський голова Олександр Маркушин.

Олександр Маркушин:

«На сьогоднішній день дуже престижно бути офіцером Збройних сил України. На сьогодні дуже престижно бути українцем. Нас сьогодні сприймає весь світ як людей, які не зламалися, які не стали на коліна перед путіним. І ми обов’язково переможемо, бо ми вільна нація, ми українці. Слава Україні!»

Урочистості відбулися у 101-й день народження університету. Військовій кафедрі вже 23 роки, і за цей час виш підготував понад 4 тисячі офіцерів запасу.

Валентина Унинець-Ходаківська, в. о. ректора Державного податкового університету:

«Я хочу подякувати за ваш вибір стати військовозобов’язаними, за ваш вибір пройти цей шлях – 2 роки. Це особливий шлях, який ви пройшли у стінах університету і в прекрасному місті-герої Ірпені».

Руслан, мешканець Ірпеня:

«Я за дочку радий, горжуся. У наш час страшно, шкода, а що зробиш? Комусь треба все одно. Треба працювати, треба воювати. Я думаю, що все буде добре. Усе буде Україна!»