Наталія Черненко: «Влада має сама приходити до людей, а не люди мають шукати владу»

У Михайлівці-Рубежівці та Забуччі пройшли чергові збори «по кутках». На зустріч із людьми у різних куточках сіл прийшли представники влади та комунальних установ. Для нової старости округу Наталії Черненко це – перші такі збори з мешканцями громади. Про що говорили, які питання піднімали і як їх планують вирішувати – читайте далі в інтерв’ю.

• Пані Наталю, на початку червня Вас офіційно призначили старостою Михайлівсько-Рубежівського старостинського округу. І майже відразу пройшли збори «по кутках». Які Ваші особисті враження після зустрічей із людьми?

Враження позитивні. У селі я не чужа. Тут живу з 2013 року, довгий період працювала в сільській раді. Крім того, я виконувала обов’язки старости вже від початку квітня, тому проблематика сіл мені відома, з багатьма людьми знайома особисто. Загалом я розуміла, про що будемо говорити і які питання будуть підніматися. За вихідні у нас відбулося 14 зустрічей у різних місцях. Разом зі мною з людьми спілкувалися депутатка Ірпінської міськради Катерина Пасюк, директор КП «Рідне село» Віталій Хоменко та заступник директора Ірпіньводоканалу. Спільно ми намагалися дати відповіді на всі питання, які турбують людей, розповісти, що зараз робиться в селах, що планується на цей рік. 

• То які питання піднімалися? Що найбільше турбує людей?

Звичайно, було чимало питань, які турбують мешканців тієї чи іншої вулиці, так би мовити, локаційних. Але найбільше було загальних – тих, які цікавлять усіх мешканців села. Це добудова нашого дитсадка, це будинок культури, це колектор. Це –  ті проблемні питання, на вирішення яких наші люди, на жаль, чекають уже не один рік. І хоча по кожному з них почалися позитивні зрушення, але люди вже не довіряють словам. І я їх добре розумію. Є така приказка: «Курчат по осені рахують», тому скільки б ми не розповідали, що ось-ось все вирішиться, люди це сприймають не так позитивно. Потрібно показувати результат, тоді буде більша довіра. 

• Ви кажете, що є позитивні зрушення у наболілих питаннях. Розкажіть детальніше.

Ну от зараз уже триває тендер на добудову другого корпусу садочка «Червона Шапочка». Цього року з бюджету області на добудову і будівництво укриття нам виділили 33,9 мільйонів гривень. Ми цього дуже чекали! Але маємо пройти весь бюрократичний процес, щоб відновити там роботи. Також із бюджету Ірпінської громади на червневій сесії виділили 5 мільйонів на ремонт будинку культури в Рубежівці. Звичайно, потрібно ще, але початок є, і скоро мають стартувати роботи. З приводу каналізаційного колектора, то я особисто зустрічалася з новим керівником КП «Ірпіньводоканал» Валерієм Іваненком. Він розповів, що минулого року труби колектора протягнули від Ірпеня орієнтовно до садового центру «Пісарді». 2,5 кілометри труб тягнули 5 місяців. Цього року сесія знову виділила частину коштів. На них придбали ще труби, їх вивантажили у нас в Рубежівці, люди вже їх можуть там побачити. І мають продовжити роботи. Як сказав мені Валерій Михайлович, повністю всі роботи планують завершити наступного року. Я дуже на це надіюся, бо людям дуже важко жити в тих умовах, які ми маємо зараз. Сморід біля наших старих очисних – нестерпний. А так ми їх закриємо, законсервуємо і всі стоки будуть іти колектором в Ірпінь, а далі – на Київ.  

• Знаю, що кошти також виділили на капітальний ремонт двох багатоквартирних будинків у Михайлівці-Рубежівці. Коли почнуться там роботи?

Так, 13,7 млн грн нам теж виділила область на ремонт будинків на вулиці Житомирській, 82 та 86. Ці будинки були пошкоджені під час бойових дій, особливо постраждав дах. Тому під час ремонту там повністю оновлять покрівлю та відремонтують і утеплять фасад. Також мають замінити вікна. Вже оголошено тендер. Якщо все пройде успішно і без ексцесів, то десь у середині липня мали б початися роботи. Знаєте, я дуже не люблю говорити про терміни. Працюючи в органах місцевого самоврядування, знаючи усю бюрократію і складність тендерних процедур, добре розумію, що найчастіше терміни від нас не залежать. Тому все дуже приблизно.

—  Останнім часом у Рубежівці активно говорять про проблему стихійних сміттєзвалищ. Ви обговорювали це з мешканцями на зборах?

Так, вони й самі цю тему піднімали. Бо проблема справді дуже серйозна. Сміттєзвалища у нас не лише десь у лісах, де їх не дуже видно, але й у самому селі. На багатьох вулицях є місця, куди люди несанкціоновано зносять свої побутові відходи. Наприклад, уздовж річки Мислін, в кінці вулиць Садової та Шкільної. На Шкільній, на місці, де колись була силосна яма, на жаль, маємо одне з найбільших сміттєзвалищ. Воно там почало утворюватися після деокупації. Коли ми почали прибирати села, розбирати руйнування, то будівельне сміття складали там. Це було єдине правильне рішення, бо іншого місця на той час, куди можна було б вивозити сміття з двох сіл не було. Полігони були ще не розміновані, закриті. 

На щастя, у травні на сесії для КП «Рідне село» виділили 1 мільйон гривень для ліквідації сміттєзвалищ. Одну невелику локацію вони вже прибрали – між вулицями Шевченка і Зеленою Долиною. Раніше там вже прибирали, але люди знову нанесли сміття. І от нещодавно почали вивозити зі Шкільної. Сподіваюся, цих коштів вистачить, щоб там навести порядок. Але ж у нас є ще багато інших таких локацій. Та й взяти і просто вивезти сміття – це не вирішення проблеми. Тому до цього будемо підходити комплексно і боротися з порушниками.

• Як саме плануєте це робити?

Ну, по-перше, уже виділені кошти на придбання відеокамер та фотопасток. Як тільки вони почнуть фіксувати людей та автівки, з яких викидають сміття, зразу почнемо передавати цю інформацію в поліцію для складання адмінпротоколів та стягнення штрафів. Крім того, ви знаєте, ми вже колись таке практикували і, мабуть, будемо робити знову. Не побоятися розв’язати один-другий мішок зі сміттям, знайти там якісь чеки, упаковки від посилок, виявити прізвища, адреси і прийти до цих людей зі штрафами. Чи зробити їх відомими у соцмережах. Бо, по-іншому, мені здається, до людей не достукатися. На превеликий жаль. 

У нас у селі договори на вивезення сміття уклали приблизно 1000 дворів. А трохи більше 300 – ні! Це дуже багато! І люди зовсім не поспішають це робити. Ось за травень лише 5 нових договорів підписали. І куди дівають сміття ті, у кого немає договору? Ось так несанкціоновано вивозять. Подивіться, що у нас вздовж річки робиться! Там висока трава, здалеку не видно, але якщо підійти ближче, то там все у мішках зі сміттям. Вартість вивезення сміття всього 48,80 грн в місяць за людину. Це не так вже й багато. Це ціна однієї кави! Пачка цигарок утричі дорожча. Але, на жаль, люди байдужі, не хочуть думати про наше майбутнє. А ще вважають, що за ними має хтось це все прибрати. 

• А що на це кажуть мешканці Рубежівки?

Ну от на зборах людина каже: «Я бачу, що сусід несе кудись пакет зі сміттям викидати. Але що я йому скажу? Не хочеться сваритися…». Одна жінка приходила нещодавно і скаржилася, що люди зносять сміття на її приватну ділянку. Питаю: «А Ви зауваження робите? Сваритеся? Поліцію викликали?». Каже: «Ні». Ну от і все. А прибирати на приватних ділянках ми не будемо, бо це нецільове використання коштів. Все залежить від людей. Якби не боялися зробити зауваження, не соромилися, то й проблеми, можливо, у нас такої б не було. Тому я дуже прошу, шановні мешканці Рубежівки, не будьте байдужими! Звертайте увагу! Фіксуйте на телефон, телефонуйте у старостат чи поліцію і ми будемо вже розбиратися з цими недобросовісними жителями села. Бо по-іншому ми просто будемо скоро жити серед смітників. Безпритульні собаки це сміття розтягують по селу, це дуже негарно. 

До речі, з приводу безпритульних тварин піднімали питання на зборах. Після початку повномасштабної війни їх стало значно більше. Я зверталася з цим до УЖКГ «Ірпінь», бо саме вони займаються питанням тварин у громаді, у них є спеціальний відділ. Мені повідомили, що вже виділили на сесії кошти на стерилізацію і будуть проводити тендер. Таких притулків, куди б можна було вивезти собак у громаді немає, тому наразі найоптимальніший вихід – це стерилізація. Ну і знову ж таки – людський фактор грає роль. Вони тут у нас облюбували місце, бо і люди підгодовують, і от у смітті, яке виносять, можна щось знайти поїсти. Тому треба, щоб громада мудро підходила до цієї ситуації. 

• А у Забуччі така ж ситуація зі сміттям?

Ні! Ви знаєте, на фоні Рубежівки Забуччя чисте село. Таких проблем зі сміттєзвалищами там немає. До речі, під час зустрічей з мешканцями Забуччя повідомила їм гарну новину. На цей рік заплановано розчистити місцевий ставок. З такою ініціативою виступили депутати Катерина Пасюк та Андрій Помазан. Перед розчищенням до нас мають приїхати сапери-водолази і обстежити дно ставка на наявність вибухонебезпечних предметів. Потім силами нашого КП «Рідне село» будемо розчищати від очерету й інших рослин прибережну територію. А у подальшому лісництво пообіцяло нам зробити там гарне місце для відпочинку. У них є програма, за якою вони розробляють проєкти паркових зон. Тому, як тільки у них буде можливість профінансувати це, вони пообіцяли нам зробити паркову зону для мешканців і гостей села. А також плануємо побудувати місток через струмок. 

• Як часто плануєте проводити такі збори «по кутках»? І чи доцільно взагалі їх проводити, на Вашу думку?

Звичайно доцільно! Не всі мешканці можуть у будній день прийти на прийом у старостат, бо працюють. Старшим людям теж важко іти далеко. А так ми організовуємо збори у вихідні, щоб більше людей змогли вийти до нас. І це правильно, так має бути. Влада має сама приходити до людей, щоб їх вислухати, а не люди мають шукати владу десь по кабінетах. Дуже дякую Катерині Андріївні Пасюк, яка колись ініціювала такі зустрічі по-кутках. Ми поспілкувалися з людьми, подивилися один одному в очі. Скрізь на зустрічах я казала, що, наскільки це можливо, буду завжди відстоювати інтереси наших сіл і мешканців, завжди відкрита до пропозицій, зауважень. Але також пояснила, що я не люблю обіцянок і порожніх слів, тому буду намагатися більше звітувати вже про зроблену роботу. Що ж до того, як часто плануємо проводити такі зустрічі, то чіткої періодичності немає. Це більше за запитами, коли відчуваємо, що в людей зібралося багато питань, тоді й організовуємо. 

• А як люди можуть дізнатися про майбутні збори «по кутках»? 

Раніше ми завжди публікували оголошення у соцмережах, розповсюджували по групах. Також старші вулиць повідомляли пенсіонерів, щоб вони теж знали. На майбутнє, я думаю, будемо додатково також розклеювати оголошення по селах. Особливо у магазинах, на пошті, на дошках оголошень. Тому прошу мешканців Забуччя та Михайлівки-Рубежівки слідкувати за повідомленнями і обов’язково виходити на такі зустрічі. Буду рада всіх бачити!  

Розмову вела Юлія Осінська