Працівники Музею історії Податкового університету відвідали музей Григорія Кочура

Працівники Музею історії Державного податкового університету здійснили візит до літературного музею Григорія Кочура. Він розташований у будинку, де жив і працював видатний український перекладач, поет, історик і теоретик художнього перекладу, лауреат літературних премій М. Рильського та ім. Тараса Шевченка. Про це повідомили на офіційному сайті Державного податкового університету. 

Директор музею Марія Кочур провела натхненну екскурсію, розповівши про тернистий шлях Григорія Кочура. Вона розповіла, що будинок із 60-х років став справжнім «ірпінським університетом» для покоління шістдесятників, прихистком для творчої молоді. 

На згадку про співпрацю Музею історії університету подарували книги та буклети, які містять інформацію про зв’язки закладу освіти з Григорієм Кочуром. 

«Серед спільних подій — Міжнародна науково-практична конференція 2003 року, де виступав тодішній очільник Національної академії державної податкової служби України Петро Мельник. У своєму вітальному слові ректор наголосив, що вища школа повинна готувати не лише кваліфікованих фахівців, але й формувати особистість. Саме тому в закладі освіти значну увагу приділено гуманітарно-гуманістичній освіті. «Міцну українську державу побудує покоління українців-гуманістів із високою духовністю і національно-державницькою свідомістю», — зазначив Петро Мельник. Він підкреслив, що особливе значення в освітньому процесі надається співпраці з Літературним музеєм Григорія Кочура. Це і зустрічі з самим митцем у творчій лабораторії юних журналістів і поетів, і організація літературно-мистецьких заходів для студентів із творчими особистостями», — розповіли у Державному податковому університеті. 

Нагадаємо, нещодавно в Ірпені пройшов 5-й міжнародний фестиваль «Кочур-фест». Григорія Кочура називають патріархом українського художнього перекладу. Він мав блискучу пам’ять, знав понад 30 мов і перекладав із 33 літератур світу. Був звинувачений в «українському буржуазному націоналізмі» і 10 років провів в Інтинському таборі.