У День людей з інвалідністю в Ірпені подякували ветеранам за їхній подвиг (відео)

3 грудня Україна відзначає День людей з інвалідністю.

Це не просто дата в календарі — це нагадування про тих, хто щодня долає виклики, непомітні для більшості. Серед тих, на чиєму шляху чимало випробувань, і наші ветерани. Саме з війною змінилося життя цих людей.

Ігор Воробйов, ветеран російсько-української війни:

«Змінилося, коли війна почалася. Пішов добровольцем».

До війни в Ігоря Воробйова була мирна професія. Він працював охоронцем в одному із супермаркетів. Ігор народився в Криму. Через окупацію залишив рідну територію і переселився на Житомирщину. Знайшов роботу у Києві. Звідти і пішов воювати. У боях на Покровському напрямку втратив ногу.

Ігор Воробйов, ветеран російсько-української війни:

«Якраз заходили на позицію і була атака FPV—дронами, і отримав травму. Втратив ногу. Мене 22 години не могли евакуювати. Тому що обстріли були і хлопці не могли вибратися з укриття».

— Коли втратили ногу, що думали? 

— Була така думка, що нікому не потрібен. Що там дівчина скаже. Думаю, як там буде далі. Це ж треба на роботу. А хто прийме на роботу інваліда. А потім, коли потрапив у госпіталь на Печерську, побачив, яких хлопців туди привозять, то я зрозумів, що я щасливчик. Зараз літаю, працюю».

Вже в Ірпінському госпіталі ветеран познайомився із жінкою, яка стала йому надійним другом, його розрадою і опорю. Разом із нею Ігор залишився жити в Ірпені. У кожного із захисників України свій шлях до маленьких і великих перемог, свої болі, своя історія життя і виживання. 

Дмитро Морозов, ветеран російсько-української війни :

«Я був у почесному полоні. Це було за наказом головнокомандувача. Я виходив з Азовсталі. Пробув більше 6 місяців. Мене обміняли, як важкопораненого, хворого. Мені зробили дві операції. Можливо тому мені пощастило, що мене обміняли».

Дмитро Морозов приніс в Ірпінський ветеранський центр два прапори. Один — бригади Маріупольського гарнізону Національної гвардії України, у якій служив; і другий — нагадування про тих воїнів, які досі в полоні і за життя яких потрібно боротися.

Дмитро Морозов, ветеран російсько-української війни:

«Я подарував у ветеранський хаб, тому що вони з перших днів допомогли мені. Я не очікував такої підтримки. Коли був у полоні, здавалося, що ми нікому не потрібні. А коли мене обміняли, мене оточили людською турботою. Мене за руку водили, допомагали з перших кроків і досі допомагають у будь- якому питанні».

У цьому ветеранському просторі зібралися захисники країни з нагоди Дня людей з інвалідністю. Виконуюча обов’язки Ірпінського міського голови Анжела Макеєва від імені всієї громади подякувала ветеранам за їхній подвиг, за мужність, за стійкість і за те, що попри втрати вони зуміли зберегти любов до життя й до України.

Анжела Макеєва, в.о. Ірпінського міського голови-секретар ради:

«Хочу висловити вам свою повагу і сказати: «Дякую». Дякую за можливість знаходитися тут разом з вами у вільній Україні, у вільному Ірпені».