Віра Литвиненко, мама загиблої захисниці України:
«Вона – патріотка України. Вона дуже любила Україну і рідну землю. Тому, будучи цивільною, добилася, щоб її взяли в ЗСУ, і сказала: «Мамочка, я прийняла рішення воювати, захищати свою рідну землю, бо хто, як не ми, буде це робити?!».
До 24 лютого донька пані Віри – мешканка Коцюбинського Світлана — була бізнес-вумен. А після – стала навідницею-операторкою. Понад рік воювала у 47-й окремій механізованій бригаді «Магура», у найгарячіших точках України. Була «очима» побратимів на сході і півдні.
Із тендітної Світланки вона стала мужньою Ланою. Назавжди. Загинула у серпні. Під час контрнаступу біля селища Роботине Запорізької області.
Пам’ять про Лану та ще 14 загиблих героїв закарбували у меморіалі «Воїни світла». Його відкрили у самому центрі Коцюбинського. На площі перед будинком культури. У День захисників і захисниць України.
Сергій Даніш, Коцюбинський селищний голова:
«Бо це є правильно. Немає майбутнього без минулого. А щоб майбутнє будувати – треба минуле знати, треба знати сьогодення. Тому і створено цей монумент, який буде кожному мешканцю селища нагадувати, що наші захисники тут, вони з нами».
Меморіал присвячений героям Коцюбинського, які віддали свої життя на війні з 2014-року. В основі — скульптура ангела-військового, а поруч, ніби під його крилом, – портрети загиблих героїв.
Автори меморіалу – родина художників-скульпторів Рябових.
Богдан Рябов, художник-скульптор:
«Ми не забудемо те, що вони дарують нам можливість вільно і незалежно кожен ранок прокидатися і бачити вільне небо, а на ньому сонце».
Вшанувати пам’ять загиблих захисників зібралося чимало людей. Родини полеглих воїнів, мешканці та гості Коцюбинського.
Олександр Горобець, народний депутат України:
«Ми присутні на відкритті меморіалу, який буд нагадувати нам, теперішнім і майбутнім поколінням, про ту велику ціну, яку ми платимо за нашу незалежність, а саме — за життя наших героїв».
Софія Головіна, мешканка Коцюбинського:
«Господи, храни солдата! Хай ангели твої літають, і хлопців наших захищають. Від куль ховають їх крильми. За них молитись будем ми. Господи, врятуй і збережи!».
