У Коцюбинському висадили Алею пам’яті та Алею життя (відео)

Хоча лопата й затяжка, але Владислав справляється з нею, як дорослий. Хлопчику шість років. І зараз він садить найважливіше у своєму житті дерево.

Владислав, мешканець Коцюбинського:

«Я посадив це дерево у пам’ять про свого тата. А де твій тато? Загинув на війні».

У Коцюбинському до Дня селища висадили дві алеї. Ось це — Алея пам’яті. Тут зростатимуть довговічні клени. Крізь роки вони нестимуть людям згадку про героїв-земляків, які полягли від рук російський окупантів.

Катерина, мешканка Коцюбинського:

«У мене загинув син у Бучі, на Яблунській, 144. Два роки як сина немає. Він у мене єдиний, хто залишався у цьому світі. А це деревце теж пам’ятатиму, як пам’ять про свого сина».

Кленову алею пам’яті заклали у сквері біля місцевого Будинку культури.

Сергій Даніш, Коцюбинський селищний голова:

«Тематичний пам’ятник з бетону у нас є. Там викарбувані імена усіх наших захисників. А дерева-  це те, що залишиться після нас і буде приносити користь після нас. Клен – це дерево, яке довго живе, дає багато дуже кисню. І серйозне таке, сильне дерево по своїй суті, по структурі».

А це – Алея життя. ЇЇ висадили в іншій частині скверу. Тут мешканців і гостей селища радуватимуть своїм цвітом сакури.  

Ігор Бояринцев, командир Коцюбинського ДФТГ:

«Нехай це буде пам’ять від нас дітям, онукам. Дивіться скільки в парку грає дітей. Думаю, що це буде дуже правильно».

Сергій Даніш, Коцюбинський селищний голова:

«За що зараз воюють наші хлопці з дівчатами? За життя. Сакури – це як символ життя. Сакура щовесни розцвітає, дуже гарно квітне і радує населення, наших мешканців. Дасть бог закінчиться війна, ми маємо пам’ятати завдяки кому ми тут залишилися неокуповані, незавойовані і завдяки кому буде квітнути Україна».