У міській бібліотеці показали першу в Ірпені форум-виставу (відео)
24 Jun 19:51, 2024
Чи мріяли Ви колись зупинити виставу та втрутитися в сценічне дійство? Змінити долю персонажа, хід подій або ж навіть додати нового героя? Якщо так, то ваша мрія – форум-вистава «Фрося».
Форум-вистава — це театральна форма, коли після показу історії глядачі разом з модераторкою або ж, як говорять, джокеркою, обговорюють епізоди вистави, змінюють їх, виходять на сцену замість акторів та грають історію інакше. Це — один із форматів «Театру пригноблених».
Аня На, джокерка «Театру пригноблених», співзасновниця української школи «Театру пригноблених», ініціаторка сталої групи «Театру пригноблених» в Ірпені:
«Непрофесійні актори й акторки створюють виставу на основі свого життєвого досвіду. Потім показують її глядачам та глядачкам. А вони «Мені це знайомо, але мені це не подобається. Мені не подобається, як цей батько кричить на дитину, я хочу це змінити». Глядачі підіймають руку, виходять на сцену і пробують поговорити з тим батьком, тією дитиною і щось змінюють».
Перший показ вистави «Фрося» та й взагалі такої форми театру в Ірпені відбувся у місцевій бібліотеці. Його організували учасники сталої групи «Чому мовчать сосни Ірпеня?». Усі вони — непрофесійні актори.
Христина, акторка:
«Я юрист за освітою, зараз мама в декреті, три роки дитинці. Це — мрія з дитинства. Ще у школі розповідала гарно віршики. І ось, я прочитала оголошення, що є безкоштовні курси. Це як арт-терапія, як попрацювати з психологом, вивільнити свої емоції, сказати те, що ти не можеш сказати, відчути те, що ти не можеш відчути».
Лора, акторка:
«Я до того, як потрапила в театр-форум, ніколи не ходила на нього. І вже в процесі я зрозуміла, що така форма мені підходить, вона мені відгукується. Тому що я працювала і в якості активістки, і соціальні питання мене дуже цікавили. Тому пазли зійшлись і цей формат мені дуже подобався».
Дійсно, емоцій було багато: від сміху і до сліз. Сама історія «Фрося» побудована на актуальних для українців проблемах: виховання дітей, мобілізація, стосунки в родині, вигорання, волонтерство тощо. Глядачі впізнавали у героях себе. І змінювали історію: хтось вирішував проблему, а хтось показував її інший бік.
Альона, глядачка:
«Я впізнала себе, чому саме і зіграла момент з лікарями. Дуже цікаво, мені дуже сподобалась. Знімає оці грані страху, якихось комплексів, незнайомств. Мені сподобалось. Я отримала велике задоволення».
Маріель Славська, глядачка, засновниця ГО «БлагоДІМ»:
«Це — суцільна психологічна терапія. І це те, чого дуже не вистачає зараз українцям. Тому що багато хто відчуває, що втратив контроль над своїм життям. І, по-факту, у такому форматі людина отримує можливість цей контроль, цю якусь могутність, повернути собі».
Психологічною терапією це було і для самих акторів.
Любов, акторка:
«Мені саме психолог порадила все, що я вжитті пережила, програти як-небудь через гру. Прочитала оголошення Анні На, нашої режисерки, що вона хоче відкрити форум-театр в Ірпені. Я чула про нього краєм вуха. Мені було дуже цікаво, що це. І я вирішила, що це саме та платформа, де я можу програти це, прожити, але вже з іншим осмисленням»
Ініціаторкою створення сталої групи «Театру пригноблених» в Ірпені стала Аня На — театральна режисерка, акторка, джокерка театру. Група збирається у приміщенні громадської організації «БлагоДім». І до них можна долучатися, заняття безкоштовні. Пишіть Ані в особисті повідомлення.
А також стежте за її сторінкою у фейсбуці, щоб не пропустити анонси наступних форум-вистав в Ірпені. І нарешті втілити мрію в реальність.