Українська журналістка розповіла про долю сусідки в Ірпені, яка називала окупантів «братами»

Тележурналістка Ірина Литвин-Комаровська поділилася історією з перших днів повномасштабного вторгнення, коли її родина була змушена покинути Ірпінь. Вона розповіла не лише про втрату власного дому, а й про трагічну долю сусідки, яка називала російських окупантів «братами».

За словами журналістки, їхній будинок згорів ущент під час контрнаступу ЗСУ, але ще більш моторошною стала історія літньої сусідки, яка відмовилася евакуюватися. Про це Ірина Литвин-Комаровська розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA.

«У нас була старенька сусідка, яка відмовилася виїжджати. Вона казала, що не бачить в окупантах ворогів: «Ну прийдуть – це ж брати», – розповідає Ірина. – Я зустрічала й інших людей з подібними думками. Влада зміниться – і що з того? Вони ж нічого не зроблять поганого. Та за іронією долі уламок ракети, що влучила в наш будинок, убив сусідку просто на порозі власної оселі. Тіло пролежало майже два тижні. Лише після зачистки, коли ЗСУ допустили туди Червоний Хрест, змогли забрати».

«Це страшна історія, – продовжує Ірина. – Незадовго до війни я розмовляла з нею, коли вже відчувалася напруга. Зізналася: «Мені так тривожно». А вона відповіла: «Чого боятися? Це росіяни, вони брати». Я так розумію, що вона етнічна росіянка».

Литвин-Комаровська зізналася, що втрата дому й усього майна довго не давала їй спокою: «Ми прожили в Швеції близько двох тижнів, коли надійшла трагічна новина про наш будинок. Ми виїхали з Ірпеня 2 березня, а вже через кілька днів туди зайшли кадировці. Під час контрнаступу ЗСУ в наш будинок влучив снаряд, і він згорів ущент. Жодне інше помешкання поруч не постраждало так сильно: десь вибило шибки, подекуди лишилися сліди від куль чи уламків, але повністю зруйнованим виявився лише наш дім. А оскільки територія тоді ще перебувала під окупацією, ніхто пожежу не гасив – усе тліло дві доби. У нас був вогнетривкий сейф, щоб у разі небезпеки зберегти документи й гроші. Але навіть він не витримав – папери, які там залишилися, обвуглилися. Температура та сила вогню були настільки великі, що сейф не впорався».

Особливо боляче журналістці згадувати речі, які неможливо відновити: «У будинку залишилося стільки цінного й неповторного: не щось на шталт плазмових телевізорів, а те, що неможливо відновити: родинні фото, перший зубик доньки, бірочка з пологового, дитячий віночок із першого свята в садочку. Коли ми їхали, я була певна, що це ненадовго, що просто перечекаємо у безпечному місці. Тому довелося довго вчитися приймати: Іро, твоєї провини немає, ти не могла все передбачити. Згодом почала відпускати. Але чесно скажу: навіть тепер, через три з половиною роки, мене часом накриває».

Ірина Литвин-Комаровська – відома телеведуча, яку глядачі пам’ятають за програмою «Доброго ранку, Україно!» на ТРК «Ера» та «Спорт-репортер» на «Новому каналі». З початком повномасштабної війни вона разом із донькою знайшла прихисток у Швеції.

Повне інтерв’ю з Іриною Литвин-Комаровською читайте  тут.