Тут спочивають герої Ірпінської громади. Ті, хто стали на захист ще у 2014 році. Ті, хто боронили місто у 2022-му. І ті, хто продовжили боротьбу за Україну на Сході, Півночі та Півдні. За рідну землю вони віддали найдорожче — свої життя. В Ірпені переконані: тепер наш обов’язок — зробити все, щоб увіковічити їхню пам’ять. Саме тому на місці Алеї захисників і захисниць створюють військовий сектор кладовища.
Діана Бондар, директорка КНП «Центр надання соціальних послуг»:
«Насправді, тут ми бачимо пісок, до могили дістатися дуже важко, якщо прийшов дощ. Тому з 2022 року обговорювали, як це має відбуватися. Дуже довго йшли обговорення, у минулому році все ж таки дійшли згоди з родинами, з міською радою, що це все-таки має бути один військовий сектор, в одному стилі».
Козацький хрест або ж плита — залежно від віросповідання родини. Єдиний матеріал — білий граніт. Герої ніби й досі у строю.
Тут продумано все до дрібниць. Хоч військовий сектор на ірпінському кладовищі не перший на Київщині, у громаді впевнені: саме наш стане зразковим.
Петро Король, депутат Ірпінської міськради, наглядач міського кладовища:
«У нас концепція розширена. Є не тільки військовий сектор, а — і церемоніальна площа, і будуть встановлені флагштоки усіх родів військ, у нас буде стіна, де будуть викарбувані ще імена тих, хто не похований на ірпінському кладовищі. Через це вона у нас буде на вигляд уже як європейська».
Важливою частиною сектору стане саме церемоніальна площа. Нині з військовими прощаються просто на дорозі, у майбутньому тут буде облаштоване місце з накриттям і простором для труни. Це необхідно, адже церемонія поховання військових має особливий характер.
Діана Бондар, директорка КНП «Центр надання соціальних послуг»:
«Приходять багато військових, вручення прапору, три постріли — це те, що відповідає похованню самого військового. Зараз ми прощаємося з військовим тут. А на церемоніальній площі буде накриття. Щоб забезпечити комфортне відспівування самого загиблого, якщо є дощ чи сніг».
Площу розмістять так, щоб кожен, хто прямує до неї, проходив повз ряди поховань — аби відчути ціну, яку Україна платить за свободу. На Алеї передбачено також місце для урн з прахом та багато інших деталей.
Петро Король, депутат Ірпінської міськради, наглядач міського кладовища:
«Для батьків, дружин та дітей вона буде найменш клопіткою. Тому що, якщо звернете увагу, у нас на кожній намогильній споруді проводиться полив. Будуть зелені насадження по всій алеї і буде крапельний полив. У нас буде освітлення, у нас буде відеонагляд. Уже було обговорення, яке я теж підтримую, що повинен бути окремий підрозділ, який буде дивитися за алеєю, буде прибирати, обробляти камінь. У нас буде зроблено так, щоб було завжди зелено, гарно і щоб наша Алея була найкращою».
Перед початком робіт відбулося кілька зустрічей з рідними загиблих. На них затвердили кожен елемент проєкту. Таке спілкування триває і зараз.
Діана Бондар, директорка КНП «Центр надання соціальних послуг»:
«Раніше були зустрічі по самому проєкту, зараз комунікація з родинами про обрання фотографій. Кожна родина надає свою фотографію, вони в різному стилі, а стилістика на алеї має бути однотипною, тому спеціалісти приїжджають і з кожною родиною працюють, щоб фотографія і подобалася, і відповідала стилістиці на алеї».
Реалізація проєкту розрахована на 2025–2026 роки. Робота тут кипить щодня із самого ранку. Наразі працюють над першими трьома рядами: виконують фінішне оздоблення, незабаром монтуватимуть самі пам’ятники. Далі перейдуть до облаштування церемоніальної площі, під’їзних шляхів і озеленення.
Андрій Сєріков, представник підрядної організації:
«Як адміністрація Ірпінської громади, так і батьки, і родичі загиблих, вони в одному пориві: якомога швидше виконати цю роботу, якомога швидше завершити й увіковічити цю пам’ять. Щоб вона була не на одно покоління, щоб залишилися нащадкам».

