Без кінцівок, але із великим бажанням нагадати усім, що в Україні йде жорстока війна. Хлопці із реабілітаційного центру «TYTANOVI» приєдналися до міжнародного марафону Героїв, що відбувся цими вихідними на ірпінській набережній.
Дмитро, ветеран російсько-української війни:
«Я біжу за «титанових», я «титановий» і біжу за них»
Давид, ветеран російсько-української війни:
«Ми – з реабілітаційного центру «Титанові», ми у всіх таких заходах беремо участь, тобто активно займаємося спортом. Приємно брати участь у таких заходах».
Бігли герої і за героїв. Військовослужбовці і ветерани, спортсмени і чиновники, дорослі та діти зібралися, аби віддати честь українським захисникам. Тим, які зараз боронять Україну на фронті. І тим, які, на жаль, віддали за неї свої життя.
Євгенія, учениця Ірпінського ліцею №2:
«Я біжу за Дмитра Українця, він випускник Ірпінського ліцею №2. Зараз я навчаюсь там, тому для мене велика честь бігти за нього».
«Чайка», військовослужбовець:
«Це хлопці з нашого взводу розвідки, які загинули в боях за Україну. Вони живі поки ми їх пам’ятаємо».
Анжела Макеєва, в.о. Ірпінського міського голови — секретар ради:
«Я сьогодні біжу за Юрія Калініна, позивний «Шрек». «Шрек» пішов захищати нашу країну ще з самого початку, з 2014-го року. Ми повинні пам’ятати наших Героїв, які віддали свої життя за нашу незалежність, за нашу країну».
Олександр, учасник бойових дій:
«У першу чергу біжимо за всіх захисників нашої країни, за побратимів, за колег, які загинули на цій війні, всім здоров’я добра і перемоги, Слава Україні!»
Зі сльозами на очах і великою гордістю пан Микола розповідає про свого сина Юрія Терещенка. Він дуже любив бігати, був майстром спорту.
Микола Терещенко, батько загиблого воїна:
«Тіло його не повернули, він провоював 636 днів в підрозділі «Шаман» Головного управління розвідки. Я вдячний людям, які прийшли на цей захід і згадали тих, які не зможуть вже пробігти цей забіг».
Дата проведення марафону – 13 квітня – обрана не випадково. Саме цього дня у 2014 році почалася російсько-українська війна.
Петро Волощенко, організатор міжнародного марафону Героїв:
«Цей марафон покликаний, щоб кожного року ми все більше і більше нагадували всім українцям на всіх континентах, що Україна живе, Україна бореться і Україна 11 років відстоює свою незалежність».
Водночас із ірпінцями та гостями міста 13 квітня українці бігли у багатьох країнах світу. У 2021 році під час проведення такого марафону було встановлено національний рекорд. Тоді до забігу за Героїв долучилося майже 30 тисяч людей на різних континентах.
Анатолій Полковніков, голова ГО «Український центр міжнародного партнерства»
«Цей марафон почався кілька годин тому, ще коли в Україні було 12 квітня, в Австралії наступило вже 13 квітня. І побігли люди. Біжать різні дистанції, ми бачимо цю всю статистику онлайн. У нас сидить команда адміністраторів, яка спостерігає за показниками. За нами спостерігає національний реєстр рекордів і ми сподіваємося спільно встановити новий рекорд».
Чи вдалося цього року встановити новий рекорд стане відомо згодом. А те, що такі пам’ятні заходи треба проводи частіше учасники зауважують вже зараз.
Ольга Вашека, методистка ірпінського дитсадка «Червона калина»:
«Коли їдеш на Майдан Незалежності і бачиш кількість тих прапорців, серце стискається, і ще більше серце стискається від того, що якось люди збайдужівають до того, що відбувається. Тому ця акція дуже доречна, щоб якось ще раз нагадати суспільству про те, що відбувається в нас».
Валерій Харчишин, фронтмен гурту «Друга ріка»:
«Історична пам’ять має бути для того, аби убезпечити країну від лиха, яке до нас прийшло. Ми в цьому теж винні. Ми допустили їх сюди. На жаль. Тому треба дбати про свою ідентичність, пам’ятаючи кожного воїна, який поклав своє життя заради нас».
Загалом у міжнародному марафоні Героїв в Ірпені взяли участь понад 800 учасників. Кажуть, було не легко, але наступного разу прийдуть обов’язково знову.
«Веселий», військовослужбовець:
«Біг з думками про перемогу, про те, що Україна буде вільною, про те, що пам’ять про воїнів, які полягли за незалежність нашої держави, буде жити вічно».
Ольга Гущина, учителька Ірпінського ліцею інноваційних технологій:
«Бігла з думками про те, що ми незламна нація, що все у нас буде добре, що ми непереможні і що ті, хто віддав свої життя за нас, бачать, що все це не дарма».
Антон Головенко, депутат Ірпінської міської ради:
«Прибіг із відчуттями виконаного боргу перед другом, з яким я служив у 2014-15 роках. Він загинув. Мені було дуже тяжко – за себе я зразу здавс,я десь через тисячу метрів. Але за друга всі 3000 метрів пробіг».
Олексій Зубач, командир батальйону НГУ ім. С. Кульчицього:
«Ми повинні пам’ятати їх, бо вони віддали найцінніше – своє життя, за захист Батьківщини нашої, тому тільки найкращі емоції».
