Ви вже ніколи не потрапите до нього на концерти. Скрипаль Роман Барвінок загинув у серпні 2022 року, захищаючи батьківщину від російських окупантів. Але ви можете почути його музику в Ірпені. Достатньо перейти за кюаркодом біля його намальованого портрета.
Юрій Клапоух, художник:
«Мені дали його відеоролик. Про нього я дивився. І написав його картину».
В Ірпінському істрико-краєзнавчому музеї відкрилася виставка картин художника Юрія Клапоуха. Вона – про те, як 24 лютого розділило наше життя на до і після, про людей, які боронять, про місця, які ще болять, про те, хто ми є. Символічно, що полотна виставляються в Ірпені напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення росії на територію України.
Євгенія Антонюк, начальниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«Ця виставка дійсно дуже символічна тому, що тут ви бачите те, що було до – осінь, зимові пейзажі, а ось тут вже починається те, що було після 24-го. Про митця можу сказати, що роботами захоплена. Унікальна техніка. Ти дійсно наче в лісі опиняєшся, на якійсь галявині, а там ти сидиш із солдатом поруч вовками і відчуваєш ту енергетику, яка там».
На яку б картину ми не дивилися, за кожною з них – особлива історія чийогось життя. От подивіться на цю каву. Можете уявити, як смакує вона на нулі. Саме так варила каву у Бахмуті військова медикиня Яна Рихліцька з Вінниці. Вона ж і передала художнику фотографію. Пізніше Яна загинула. Але митець так реалістично передав зміст, що здається, цю каву зараз хтось питиме.
Анастасія, гостя із Катюжанки:
«Дуже хочеться її почіпати. Але боїшся, бо здається, що цей кухлик дуже гарячий».
«Неможливо байдуже дивитися в обличчя механіка-водія танка Т-72. Після 18 годин безперервного бою, невиспаний, виснажений, але все ж рішучий він зараз перед нами».
А з цієї картини на нас дивляться очі воїна ЗСУ Василя.
«Має 9 дітей і пішов воювати. Це він тільки вийшов з бою, а напередодні загинув його син. То мене ця історія і ці очі надзвичайно вразили. І написав таку роботу, щоб була пам’ять».
Більшість своїх картин на тему війни Юрій Клапоух створив у 2022 році.
А ось тут, навпроти, – мирна українська природа, життя і побут селян до війни. Але вона наздожене їх потім. Ось у цьому березовому гаї на Харківщині зараз проходить лінія оборони і тривають запеклі бої. Корова вже теж не може підійти до водойми, як раніше. Тепер тут все заміновано.
Юрій Клапоух, художник:
«Там вже їздили сюди-туди танки. Все побито».
Юрій Клапоух належить до тих художників, які глибоко відчувають справжність і вміло переносять її на полотно. Про таких митців кажуть, що їхні картини говорять.
Марія, гостя із Житомира:
«Вони такі реалістичні, дивишся і ніби переносишся туди. Дуже гарно. Просто фантастично».
Ілля Яровий, художник:
«Дуже багато художників наче завмирають у техніці і починають дублювати себе. І тоді вони стають наче мертві художники. А справжній повинен розмовляти. І от Юрій, він багато де розмовляє. Він композитор. І це дуже добре».
Художник Юрій Клапоух народився на Черкащині, частину життя прожив на Харківщині, а зараз живе і працює на Тернопільщині. В Ірпені він – гість. Виставка його картин триватиме до 18 березня.
