В Ірпінському ліцеї інноваційних технологій вивчали лінгвоцид (відео)

Валентина Мержиєвська, освітянка, співзасновниця альтернативної школи «Беркошко»:

«На вкраїні живете і не знаєте мови. Продавщиця теж була гостра та бідова. У меня есть свій язик ни к чему мне мова. І сказав їй мудрий дід: цим пишатися не слід, бо якраз така сама біда у моєї корови. Має бідна язика і не знає мови».

Ліцеїсти Ірпінського ліцею інноваційних технологій продовжують заглиблюватися в українську культуру та історію. Цього разу разом із освітянкою Валентиною Мержиєвською школярі дізнавалися про лінгвоцид.

Валентина Мержиєвська, освітянка, співзасновниця альтернативної школи «Беркошко»:

 «Саме слово «лінгвоцид» лінгво — мова з латини, цид— це вбивство. Мововбивство. Це відбувається не випадково, не самоплином, тобто якісь діалекти відмирають у природі — це нормально. Але іноді мову знищують навмисно. І таких лінгвоцидів у світі було дуже багато».

У залі зібралася рекордна кількість учнів. Вони намагалися зрозуміти, як так сталося, що українці розмовляють російською. Та дізналися, як протягом 400 років різні держави утискали українську мову.

Анна, учениця Ірпінського ліцею інноваційних технологій:

«Цікаво, багато важливої інформації, повторили історію. Тому що Емський указ, Валуєвський циркуляр я вчила, коли була у 8-9 класі. Треба повторити це все, треба знати 100%. Мені дуже шкода, що тут немає однієї моєї однокласниці. Я зараз повернуся в клас, все їй розкажу і ми будемо це обговорювати».

Валентина Мержиєвська, освітянка, співзасновниця альтернативної школи «Беркошко»:

«Вони реально доволі уважно слухали. Годинну лекцію не кожен підліток може витримати. Вони добре трималися і питання ставили — це реально надзвичайно».

ІЛІТівці ставили питання не тільки під час лекції. Учні довго не відпускали лекторку. А також зацікавлені темою одразу завантажили додаток проєкту «Лінгвоцид».

Валентина Мержиєвська, освітянка, співзасновниця альтернативної школи «Беркошко»:

«Ми створили проєкт «Лінгвоцид» — це інтерактивний меморіал. Інтерактивний, тому що є таблички безпосередньо в місті Київ і є додаток у смартфоні, який можна встановити і послухати про заборони української мови. Мета проєкту — збільшити обізнаність людей про це питання. Тому що питання дуже емоційне. Мені здається, чим більше у нас буде проговореності, чим більше ми це все будемо обговорювати у різноманітних форматах, тим конструктивніше у нас буде діалог, і тим легше ми почнемо ставитись до цього питання».