В ірпінському музеї виставили картини Матвія Донцова (відео)

Його називали володарем сонячного пензля. А ще — художником тихої сили. Матвій Донцов. Народився у Золотоноші, тодішня Полтавщина, а нинішня- Черкащина. Тривалий час прожив у Києві. А на схилі літ митець оселився в Ірпені.  В історико-краєзнавчому музеї відкрили виставку його картин під назвою «Живопис – моя любов і відрада». Експозицію приурочили до 148- річчя художника.

Олександр Пащинський, перший заступник Ірпінського міського голови:

«Ми готуємося до 150  річчя Матвія Донцова. У найближчий час  ми будемо мати змогу розширити наш музей і зробити окрему залу для таких картин. І ми презентуємо книгу чи каталог саме з картинами Матвія Донцова».

Матвій Донцов – один із найпоетичніших українських живописців першої половини ХХ століття. Це— один із небагатьох художників, на полотнах яких немає людей. Донцов завжди шукав спокій у природі. Дехто каже, його пейзажі нагадують тиху молитву про землю. І саме в Ірпені, серед сосен, туманів і ранкового світла, митець знаходив творчу насолоду.

Євгенія Антонюк, керівниця відділу культури, національностей і релігій ІМР:

«Місто Ірпінь фактично із першого дня заснування мало творче середовище і творчу ауру. І от на картинах Матвія Донцова ми бачимо, що це творче середовище, незважаючи на тяжкі репресії, воно підтримувалося, бо українці завжди могли знайти можливість жити і творити і залишати після себе спадок».

Матвія Донцова  вважають одним із тих, хто формував мистецький образ Ірпеня.

Олена Циганенко, директорка Ірпінської міської бібліотеки ім. М. Рильського:

«До нього любили додому ходити письменники, любили спілкуватися з ним. Знали, що є такий художник і у них були свої такі мистецькі вечірки. Був дуже такий чарівний період в історії нашого міста Ірпеня, коли жили такі знакові постаті мистецькі».

Кажуть, сам Донцов був скромним, і не балакучим. Але майстерно вмів говорити мовою кольору. Його сучасники згадували: він міг годинами спостерігати за небом, щоб уловити потрібний відтінок світла. Саме на його полотнах можна побачити, як виглядає спокій. Глядачі сприймають картини Донцова, як поживу для душі — не драматичну, не вибухову, а лагідну, тиху силу – таку, що заспокоює, лікує й дає віру.

Наталія Дидикіна, директорка Ірпінської дитячої школи мистецтв  ім. М. Вериківського:

«Якесь таке відчуття світла, добра. Дуже приємні відчуття».

Матвій Донцов прожив 96 років — майже століття творчості й пошуку. За цей час він створив сотні полотен, які розійшлися світом і сьогодні зберігаються в музеях України та за її межами. 

Віталій Коваленко, заступник начальника відділу культури, національностей та релігій ІМР:

«Останні роки життя він прожив в Ірпені. І, мабуть, найбільша кількість полотен, які він лишив у своїй спадщині, були написані в Ірпені. Не багато, не мало, ми маємо 72 картини великого художника. Це найбільша кількість робіт, яка є у будь-якому музеї, найбільше їх у нас».

Роботи Матвія Донцова – це не просто картини. Нагадування про те, що мистецтво може бути тихим — але залишати найглибший слід. Зараз голос художника звучить не лише в його полотнах. Іменем Матвія Донцова названа й одна з вулиць Ірпеня, колишня — Тургенєвська.

А побачити живопис, який не кричить, а звучить тихо й глибоко, і залишає в серці довгий післясмак тепла, можна ще встигнути. Виставка триватиме всього два дні – до 28 листопада.