Верховна Рада прийняла новий закон про середню освіту. Огляд основних змін

Сьогодні, 16 січня, Верховна Рада України прийняла Закон «Про повну загальну середню освіту». Його підтримали 327 депутатів. Міністерство освіти і науки на своєму сайті пояснило суть новацій, які торкнуться учнів, учителів, батьків і освітніх управлінців.

ОСНОВНІ НОВАЦІЇ ДЛЯ УЧНІВ

Гарантії рівного доступу до освіти 

Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей, незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження.

Інклюзивність – тобто можливість для дітей із особливими освітніми потребами навчатися у звичайних школах за власною освітньою траєкторією – також передбачена документом і гарантується учням.

Діти, які перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні, отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.

Побудова індивідуальної освітньої траєкторії

Цей механізм дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важливо передусім для дітей із особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатися вдома.

Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися з заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який будуть писати разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.

Далі для підтвердження знань із предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.

Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (двічі на рік).

Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів

Закон уперше відкриває можливість надання учням, які цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.

Право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності

Уперше на законодавчому рівні встановлюється право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття освіти.

Водночас документ деталізує й доповнює положення Закону України «Про освіту» та встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності.

Вибір предметів учнями

Закон запроваджує право учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси).

Три адаптаційні цикли навчання – 1–2-й класи, 5–6-й класи та 10-й клас

Це також новація новоприйнятого закону; ці періоди – найбільш вразливі для дітей упродовж шкільного життя. Відтепер це обов’язково враховуватиметься при плануванні навчання в школах.

Більше прав для учнівського самоврядування

Закон передбачає:

• чіткі повноваження учнівського самоврядування;
• право керівника учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти;
• право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

Реалізація права кожної української дитини на оволодіння державною мовою

Закон передбачає три моделі вивчення української мови у школах. Дана новація – результат деталізації положень Закону «Про освіту». Відповідна стаття документа була написана за результатами численних консультацій із представниками національних меншин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.

Перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у своєму мовному середовищі та не мають держави, яка їхню мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар. Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1-го до 11-го (12-го) класу – поряд із ґрунтовним вивченням української мови.

Друга модель – для шкіл із навчанням мовами національних меншин, які належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

• материнською мовою, поряд із вивченням державної, діти навчатимуться в початковій школі;
• у 5-му класі не менш ніж 20% навчального часу протягом року викладання має вестись українською мовою з поступовим збільшенням обсягу – щоб у 9-му класі досягти рівня не менш ніж 40%;
• у старшій школі не менш ніж 60% навчального часу протягом року предмети мають читатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної групи, а також для тих, що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). У цьому випадку початкова школа також буде навчати мовою меншини разом із вивченням української, а з 5-го класу не менше 80% освітнього часу навчання вестиметься державною мовою.

ОСНОВНІ НОВАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

Реальна педагогічна автономія вчителя у:

• створенні програм;
• розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу);
• підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.

Більші можливості для зростання зарплати вчителя

Документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Окрім цього, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу.

За словами міністерки освіти Ганна Новосад, «це лише окремі кроки в напрямі збільшення зарплати вчителя»: цьогоріч Міносвіти планує комплексну реформу заробітної плати – вона, зокрема, передбачатиме «внесення частини надбавок в оклад педагога та гарантії рівня зарплати для всіх учителів».

Педагогічна інтернатура для молодого вчителя

Перший рік роботи молодий учитель проходитиме педагогічну інтернатуру. Він (чи вона) отримає наставника, який буде зобов’язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним учителем. Наставник отримуватиме додаткову 20-відсоткову надбавку.

Більше можливостей для педагогічного зростання вчителів

Закон установлює державні гарантії щодо підвищення кваліфікації вчителя та передбачає його співфінансування з державного й місцевих бюджетів, можливість підвищувати кваліфікацію у недержавних провайдерів, створення нових центрів професійного розвитку педагогічних працівників.

Документ також визначає категорії педагогічних працівників, що мають право на проходження сертифікації, та права й обов’язки, яких набувають учителі в разі її успішного проходження.

ОСНОВНІ НОВАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Безпечніше середовище для дітей

Закон дає можливість батькам супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також надає гарантії захисту учнів від булінгу. Окрім цього, документ передбачає обов’язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини.

Право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти

Ідеологія такої перевірки змінена – вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми в роботі закладу та вичерпали всі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.

ОСНОВНІ НОВАЦІЇ ДЛЯ ОСВІТНІХ УПРАВЛІНЦІВ

Більше можливостей для підсилення шкіл педагогами

Новоприйнятий закон відкриває можливість стати вчителем для людини з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутися до 1 липня 2020 року.

Нові підходи до призначення директорів шкіл

Згідно з законом «Про освіту», директор може займати свою посаду не більше двох термінів по шість років поспіль в одному закладі.

Щоб ця змінність влади давала позитивні наслідки для розвитку закладу, мають діяти прозорі й чесні механізми виборів директорів. З урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів, закон установлює, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це має мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес.

Закон також передбачає, що в межах конкурсу директор обов’язково повинен буде представити стратегічний план розвитку закладу.

При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які мають безстрокові трудові угоди, будуть в обов’язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на шість років (на один рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі.

Фінансова автономія шкіл

Новоприйнятий закон передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів –зокрема, на такі потреби:

• формування структури закладу та штатного розпису;
• встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або зміни їхніх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників;
• оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти;
• оплату підвищення кваліфікації педпрацівників;
• укладення цивільно-правових угод для забезпечення діяльності закладу.