Як Лозно-Олександрівська військова адміністрація підтримує своїх людей в Ірпені (відео)

Любов Григорівна, переселенка з Луганщини:

«Я з Луганської області. Місто Кремінна. Наше місто окуповане. Ми живемо у модульному містечку «Дубки». Дуже добре. Мені подобається. І колектив добрий, і люди добрі зібралися».

Ольга, переселенка з Луганщини:

«Я — Сіверодончанка».

Ольга, переселенка з Луганщини:

«Виїжджали з окупованої території. У чоловіка була тут робота. І ми переїхали завдяки тому, що він знайшов тут роботу».

У кожного з цих людей своя неповторна історія життя. Усіх їх об’єднало одне лихо. Війна, яка вигнала зі своїх рідних домівок. Майже півтори тисячі луганчан знайшли тимчасовий прихисток в Ірпені. 

Олена Крамарєва, керівниця Координаційного центру надання  допомоги ВПО з Луганської області:

«Ми –  самі переселенці з Луганської області, військова адміністрація Лозно-Олександрівська, Сватівського району Луганської області. Так склалися обставини, що більшість колективу нашого знаходиться у Київській області. І ми обрали чудове місто Ірпінь, і тут відкрили гуманітарний хаб, координаційний центр, щоб допомагати своїм людям».

Луганчани  вже добре знають дорогу до цього центру. Адже майже щодня приходять сюди отримувати гуманітарну допомогу. Цього разу продуктовими наборами підтримав людей благодійний фонд GEM. Це не перша їхня допомога. Фонд  є давнім партнером Лозно-Олександрівської адміністрації.

Олександр Капітоненко, волонтер БФ GLOBAL EMPOWERMENT MISSION UKRAINE (GEM):

«Ми підтримуємо переселенців, які виїхали з окупованих територій, або з територій, де ведуться бойові дії».

Ольга, переселенка з Луганщини:

«Дуже приємно, що за нас не забувають, що допомагають. І набори гарні. Нам на велику сім’ю вистачає».

Гуманітарна допомога — не єдине, що отримують тут переселенці. Вони залюбки приходять сюди для спілкування з психологом і на різні гуртки.

Тетяна, переселенка з Луганщини:

«От сьогодні ми зробили око. Воно вішається над ліжком, щоб снилися гарні сни. А в середу ми будемо робити буси».

У центрі подбали, щоб люди відчували постійну підтримку і не почувалися одинокими. 

Олена Крамарєва, керівниця координаційного центру надання  допомоги ВПО з Луганської області:

«Це і соціальний захист і хореографія, це і юристи, це і швейна майстерня, і дитячі мультфільми по суботах, і різні майстеркласи, і родинне коло, де ми з переселенцями збираємося, спілкуємося».

А ще луганчанки хочуть навчатися української мови. Дізналися про мовний клуб «Теревені», який щосуботи працює в Ірпінській міській бібліотеці. І планують його відвідувати.

Людмила, переселенка з Луганщини:

«Треба нам цей ген українців піднімати. Щоб ми усвідомлювали, що ми — українці. І мені здається, що це важливо зараз».