Школярі мріяли про мир біля зруйнованого ЖК «Ірпінські Липки» (відео)

Із самого малечку Таня мріяла станцювати вальс у пишній сукні на випускному. Але війна зламала дитячі мрії та змінила пріоритети. І сьогодні дівчина мріє лише про мир.

Тетяна Кушнірук, випускниця Ірпінського ліцею №3:
«Такі пишні сукні, всі в ресторанах… Війна розпорядилася нашими долями. Хочу, щоб був мир у нашій Україні».

Марія Свиріпа, випускниця Ірпінської школи №2:
«На фоні війни ці всі питання такі поверхневі. Вони не мають значення, бо головне те, що ми змогли елементарно вижити, могли знаходитися в безпеці, що наші родини поруч із нами».

У восьмирічної Валерії з 3-го ліцею через рашистів дуже недитячі мрії.

Валерія Футуренко, учениця Ірпінського ліцею №3:
«Щоб я була жива, щоби мої бабусі, мама, тато були живі».

Російські окупанти забрали в цих та мільйонів інших українських дітей звичне життя. Цьогоріч у школах Ірпеня не лунав останній дзвінок. Але учні понівечених 3-го ліцею та 2-ї школи таки зустрілися. Вперше за три з половиною місяці війни. Біля відомого всьому світові ЖК «Ірпінські Липки».

Дитячі емоції підхоплювала бандура українського музиканта Тараса Столяра. Він зіграв уперше від 24 лютого. Бо з початку війни обміняв улюблений інструмент на автомат.

Тарас Столяр, бандурист, військовий:
«Треба знаходити в собі сили. І дуже приємно, що сьогодні вдалося пограти. І мені приємно, і дітям. Треба нести радість обов’язково, бо позитиву в житті зараз дуже треба».

Зустріч ірпінських школярів відбулася в рамках проєкту «Відлуння руйнації». Керівниця проєкту Валерія Бондаренко таким чином нагадує всьому світові, які жахіття переживають українські діти через російську агресію.

Валерія Бондаренко, керівниця проєкту «Відлуння руйнації»:
«Проєкт «Відлуння руйнації» – це акції, які ми проводимо саме на руїнах, щоб привернути увагу до зруйнованих територій. І не просто привернути, а принести дух культури та вдихнути життя».

Цього дня по ту сторону екрану, на іншому континенті, у Вашингтоні, з ірпінськими школярами спілкувалися представники української діаспори. Вони послухали прохання та мрії ірпінців і невдовзі передадуть їх місцевим законодавцям.

На завершення заходу власники знищеного ресторану «Невинний кіт» почастували дітей своїми фірмовими стравами. Назва ресторану як ніколи стала символічною. Тут не вціліло нічого, тому смаколики для школярів команда готувала у себе вдома.

Ірина Бондарєва, співвласниця ресторану «Невинний кіт»:
«Це дуже символічно, що перший захід, який ми організували – це захід для українських дітей. Це означає, що ми працюємо на майбутнє, на найкраще майбутнє. Ми знаємо, завдяки чому ми тримаємось і завдяки чому можемо рухатися далі».

Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!