Реклама

Мешканці Діброви відзначили День села

Солодка вата, веселі гірки, батути. Село волонтерів – Діброва відзначає свій День. Люди кажуть, війна — не до веселощів. Але традицію приходити у цей день на подвір’я клубу порушувати не хочеться. А тому нехай хоч діти повеселяться, кажуть селяни.  А поки малеча веселиться, у дорослих розпитуємо про село.

Ольга, мешканка Діброви:

«Скільки років селу? – А хто його знає. Мені то 70, а скільки селу, не знаю».

Тамара, мешканка Діброви:

«Мене ще не було, коли купили будинок, на даху була черепиця сіра, а червоним було викладено – 1928».

Найстарші кажуть, коли народилися, то вже село було. І цього факту достатньо, щоб полюбити його і народжувати тут дітей. Тут вони виховують  і своїх юних зірочок, які на свята влаштовують концерти для своїх односельців.

 Інна, завідувачка сільського клубу:

«Ну, вони у нас взагалі артисти самі по собі. Але трошки допомагала».

Зараз у Діброві мешкає приблизно 600 осіб. Люди тут щирі, привітні, дружні й неймовірно працьовиті. Усі хазяїни. Саме так каже про мешканців села староста Володимир Вигінний.

Володимир Вигінний, староста села Діброва:

«Тут до війни накривали один стіл для всього села. По всій території стояв один стіл і усі за одним столом святкували День села. Приносили, що в кого є дома: випити, закусить. І святкували за одним столом».

А коли почалася війна, все село кинулося допомагати армії. Про цей велосипедний батальйон ми вже розповідали раніше. Щодня у будь-яку погоду селяни сідлають своїх двоколісних і їдуть до клубу плести захисні сітки. Сільський центр культури перетворився у потужний волонтерський центр. У волонтерській роботі задіяна й кожна сільська хата.

Ольга, мешканка Діброви:

«Сітки продовжуємо плести. І сітки, і маскувальні костюми, і кікімори. І подушки шиються, і килимки в’яжуться, бо хлопцям це все потрібно».

За таку самовіддану волонтерську працю мешканцям Діброви вручили подяки від Ірпінської міської ради. А в додачу – ще й солодкий гостинець. Ось такий величезний торт.

Андрій Кравчук, перший заступник Ірпінського міського голови:

«Ці люди кожен день, хто вдома, хто тут, плетуть сітки, роблять окопні свічки, відправляють це все на фронт уже більше року. Сільський голова постійно акцентує на цьому увагу. Допомагає у пошуках матеріалів. Люди також донатять, купують матеріали. Тому щира їм дяка і шана».

Зустріч із дібровцями стала доброю нагодою для депутатки Ірпінської міськради від цього округу Катерини Пасюк поговорити й про те, як допомогти цим людям розвивати своє село.

Катерина Пасюк, депутатка Ірпінської міськради:

«Вони ні на що не скаржаться. Але ж ми маємо зі сторони бачити оцю різницю, як стрімко, попри все,  розвивається наш Ірпінь, і ми маємо не забувати про наші села. Тільки відсвяткуємо перемогу, будемо робити все, щоб сюди приїхали бізнесмени, розвивали якесь підприємство, щоб наші люди йшли на роботу саме тут, нікуди не їхали, щоб дітки залишалися в селі, щоб село жило».

Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!