Марина Клименко, майбутня художниця:
«Буває страшно зіпсувати біле полотно. Але треба пробувати, бо якщо боятися – нічого не вийде».
Це – один із базових принципів, якому вчить своїх учнів художник Віктор Мєдвєдєв у своїй затишній ірпінській майстерні. Білосніжні полотна оживають на очах, сповнені барвами нових вражень.
Віктор Мєдвєдєв, художник, реставратор, член НСХУ:
«От зараз дивлюся на молодь – ну які мудрі люди: все вміють, усе розуміють, усе так класно, все так легко в них…»
Марина Клименко:
«Якщо закручувати життя в якийсь цикл, то воно ніколи не набуде ніяких барв. Завжди треба виходити з зони комфорту, пробувати щось нове».
Бути собою і при цьому виходити з зони комфорту в майстерні Віктора Мєдвєдєва можна досхочу. У маестро навіть є добра традиція: кожному гостю, який завітав до нього, він дає полотно, фарби та пензлі – і пиши хоч руками, хоч ногами все, чого душа бажає.
Віктор Мєдвєдєв:
«Усі, з ким я спілкуюся, знають таке моє ставлення до всього: от щоб ти не робив – ти робиш автопортрет. Усі твої вчинки, твоє життя – це є твій автопортрет».
Тому на полотні й проявляється сутність людської душі, яку не приховаєш, як майстерно не викручуйся. І не лише на полотні. От Марина, наприклад, уже чітко знає, як і де залишити слід в історії сучасного живопису.
Марина Клименко:
«Після закінчення університету я б хотіла відкрити свій тату-салон і вже проєктувати на чиємусь тілі».
А поки Марина навчається основам образотворчого мистецтва і тренується на яблуках та лимонах, Віктор Мєдвєдєв лишає в історії світового живопису той Ірпінь, до якого колись переїхав.
Віктор Мєдвєдєв:
«Поки ще там щось у річці можна роздивитися, і навколо чи з вікна теж можна побачити якісь дерева – от зафіксувати це для нащадків. У цьому мій смисл життя».
Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!
