У Податковому університеті в Ірпені презентували фото та відеоматеріали очевидця воєнних злочинів (відео)

Володимир Брадов, доцент кафедри мовної підготовки та соціальних комунікацій ДПУ:

«То там прильот, то там прильот. Був у спортзал прильот. У той корпус прильот. І тут почалося: ми опинилися у самому центрі».

«Щоденник війни. Історії стійкості та відваги». У Державному податковому університеті в Ірпені презентували відеофільм-свідчення про варварства російських окупантів на території громади. В основі відеорозповіді – фотографії та щоденник очевидця подій, доцента кафедри Володимира Брадова. Більшість його фото та відезаписів — про ДПУ у період бойових дій на території міста.

Володимир Брадов, доцент кафедри мовної підготовки та соціальних комунікацій ДПУ:

«Перший прильот був у кут цього корпусу. Там була, здається, костюмерна. І там почалася пожежа. Я зробив фотографію і буквально через короткий час був приліт вже у нашу будівлю».

Саме цей палаючий кут від першого прильоту і став першою фотографією Володимира Вікторовича. Зробив її з корпусу, що напроти. Це було 4 березня 2022 року. Цього дня у щоденнику свідка  з’являється запис:

«Університет зранку у зоні обстрілу. Снаряд влучив у корпус А, що навпроти нас… Ми терміново прямуємо спершу у сховище, обладнане у головному корпусі, потім нас переводять в укриття під їдальнею, корпус К. Приймаємо рішення залишитися у місті. Не евакуйовуватися. Починається наше життя у підземному укритті».

Володимир Брадов, доцент кафедри мовної підготовки та соціальних комунікацій ДПУ:

«Вже часу не було. Ми хапаємо сумки. І по коридору починаємо евакуюватися до центрального корпусу».

В університетському укритті Володимир Брадов разом із ще десятком працівників закладу протримався аж до звільнення Ірпеня. І кожен день його життя у палаючому місті ставав живим свідченням трагічної історії університету, зафіксованої на фото.

Дмитро Серебрянський, в.о ректора ДПУ:

«Вони мають неоціненну значимість з точки зору того, що було зафіксовано тими людьми, які перебували на той час в епіцентрі бойових дій. Зафіксована кожна хвилина, кожна година, кожен день тих страшних подій, які відбувалися у даному випадку, у нас в університеті».

Оксана, студентка факультету журналістики ДПУ

«У першу чергу – це війна пам’яті. І завжди це була війна пам’яті. І нам зараз це треба документувати, нам треба це зберігати і говорити, щоб передавати це нащадкам».

Володимир Брадов пригадує ситуацію, коли у відносному затишші, поміж обстрілами, окрім фотографій вирішив робити ще й відеофіксацію нищення університету російськими окупантами. Горів центральний корпус закладу.

Володимир Брадов, доцент кафедри мовної підготовки та соціальних комунікацій ДПУ:

«Йшов густий дим. А вже з вікон полум’я виривалося. До того ж це все супроводжувалося таким тріском. Вигоріло вщент все».

Людмила Ісаєва, фахівець музею історії ДПУ:

«Ми довгий час шукали автора оцієї самої фотографії, де горить центральний корпус. І не могли знайти. А виявляється – це саме пан Брадов. Так що спасибі йому за цю пам’ять, за цю мужність велику».

Загалом доцент університету зробив понад 200 фото та відеофіксацій живих ран корпусів закладу. Артем Смірнов, який робив відеоперформанс із матеріалів Брадова, каже: емоційно працювати було дуже непросто.

Артем Смірнов, режисер монтажу відеофільму:

«Звичайно – це складана психологічно робота. Усе це відчуваєш і чудово, що університет вистояв, уся ця спільнота вистояла. І зараз з першого вересня студенти в аудиторіях, життя продовжується».

У рамках презентації відеофільму організатори показали залишки книги «Тероризм у 21 столітті». Вона обгоріла під час пожежі в одному з корпусів університету. Кажуть, сприйняли це, як символічне пророцтво майбутнього російських окупантів.  

Наталія Зикун, декан факультету соціально-гуманітарних технологій та менеджменту ДПУ:

«Бачимо, постраждав сам тероризм. Тероризм вплинув на тероризм. Самознищення. Сподіваємося, що так воно й буде».