В Ірпені відбулася творча зустріч із письменниками Сергієм Мартинюком та Юлією Бережко-Камінською (відео)

Молодіжний парламент Ірпеня не дозволяє ірпінцям нудьгувати. Вони організували творчу зустріч із відомими творцями слова — українською письменницею Юлією Бережко-Камінською з Бучі та ірпінським прозаїком, поетом, публіцистом Сергієм Мартинюком.

Сергій Мартинюк, український прозаїк, поет, публіцист:

«Перша книжка у мене вийшла у 2007 році. «Здобули волю, здобудемо долю». Я вже тоді говорив: «Українці, нам треба бути самими собою. Нам треба згадати своє, нам є чим пишатися, у нас є свої герої, нам треба відійти від московського міфу про спільну історію».

Цього разу віршів читали мало. Говорили переважно про силу слова. Того слова, яке говорить, навіть, коли автор мовчить.

Юлія Бережко-Камінська, українська письменниця, журналістка, членкиня Національної спілки письменників України:

«У мене вийшло 8 збірок поезії, три збірки прози і ще над четвертою працюю. Слово йде поперед усього. Це якась метафізика. Ми нашими помислами, а вони є в основі слів, формуємо інформаційний каркас, який потім наживлює життя. Ми прокладаємо цим дорогу, якою потім ідемо».

Сергій Мартинюк, автор 12 книг. Червоною ниткою, що пронизує його твори, є тема самоідентифікації українців та перемоги у війні з росією.

Сергій Мартинюк, український прозаїк, поет, публіцист:

«Якщо ми зараз не почуємо наших письменників. Не почуємо наших поетів і не зрозуміємо, що нам треба поставити від усього московського велику огорожу, то через 30 років наші онуки воюватимуть знову».

Саме тому вже зараз варто висаджувати свої сади, вважає Юлія Бережко- Камінська. Як у прямому так і в символічному значенні: садити дерева на випаленій війною території і зрощувати насіння української культури через національну поезію та прозу.  

Людмила Комаренко, працівниця бібліотеки:

«Творчість невмируща. І саме вона піднімає людину з тих глибин, у які людина іноді занурюється, через печаль, сум. Але вона піднімає людину і допомагає їй».

Катерина, членкиня Молодіжного парламенту Бородянки:

«Мені сподобалося, як сьогодні сказали що слово – це зброя, хоча ми не перший раз це чуємо і знаємо і повинні це знати. І також мені дуже сподобалося, коли пані Юля сказала, що слово – це як інструмент».

Саме цей інструмент став потужною підтримкою для Юлії Бережко-Камінської в евакуації за кордоном. Бо саме рідне слово тримало її на щоденному зв’язку з Батьківщиною. Таку силу слова відчували й усі присутні. А ще казали, іноді час вимагає відповідних слів, що допомагають  формувати позицію людини.

Олексій, член Молодіжного парламенту Ірпеня:

«Протягом часу відбуваються певні події, які формують нас, формують нашу думку, тому  з кожним разом ми хочемо казати все інше, або захищати те, що ми казали раніше».

Марина Кочур, мешканка Ірпеня:

«Слово — це завжди важливо і це завжди зброя. Не тільки зброєю під час війни слово може слугувати, а й зброєю воно може слугувати в речах різних при житті».

 Модератором спілкування з іменитими майстрами слова був теж майстер, юний ірпінський письменник Богдан Притула.

Богдан Притула, письменник, член Молодіжного парламенту Ірпеня:

«Кожне слово є зараз дуже цінним. Чи це стосується тихої поезії. Чи це військова поезія, як Сергій Якович Мартинюк пише. Саме, чуючи рідне слово українською мовою, воно також є на сьогодні дуже важливим, і, на жаль, ця проблема української мови лишається актуальною.

Євгенія Антонюк, керівниця відділу культури, національностей і релігій ІМР:

«Мені видається, що це такий новий формат, коли молодь організовує іменитих письменників і поетів,  і в цікавому такому діалозі ми говоримо про надзвичайно важливі речі: і питання мови, і питання війни, і що буде після війни, особливо в мистецькому середовищі, яка роль мистецтва. І мені дуже подобається ця синергія, коли молодь знаходить іменитих, а імениті не цураються молоді. І я рада, що це відбувається тут у нашій ірпінській бібліотеці у місті-герої».