В Ірпінському регіоні запроваджують європейську модель збирання сухих відходів (відео)

Надія Дроган, журналістка:

«Жовтий і зелений. Ось в цей ми кидаємо усі  упаковки з пластику, картону і  металу. А ось у цей — тару лише скляну. З отаких контейнерів починається нове життя сухих відходів. В Ірпені запроваджують європейську модель роздільного збирання відходів упаковки. Ми вже давно чули про таке і навіть пробували це робити. Але тепер –  все серйозно і все по-справжньому».

Володимир Слабий, голова Української Пакувально-Екологічної Коаліції:

«Торік в Україні введено в дію закон про управління відходами, який ставить перші кроки у його реалізації. Ввів поняття – розширена відповідальність виробника. Згідно з цим законом виробник відповідатиме за процес управління відходами».

Фінансувати весь цей процес взялися самі виробники упаковки та продукції в упаковці. Найбільші підприємства об’єдналися в Українську Пакувально-Екологічну Коаліцію, яка й управляє цим проєктом.

Володимир Слабий, голова Української Пакувально-Екологічної Коаліції»:

«Ми за наш рахунок ставимо контейнери, збираємо, сортуємо і за наш рахунок передаємо на переробні підприємства».

Роздільні відходи вивозять не на полігони, а одразу на сортувальну лінію. Одне з найперших сортувальних підприємств України — «Рада» — знаходиться у Бучі. Його заснували ще 30 років тому. Тут весь цей збір перестає бути непотрібним сміттям. Його перетворюють на вторинну сировину.

«Наталія Семко, голова правління МПП «Рада»:

«Якісь відходи ми відправляємо на інші площадки, якісь ми залишаємо собі на переробку далі. І ще на цій базі ми переробляємо такі відходи як білий папір. Ми робимо утеплювачі».

Серед усього цього різноманіття відходів багато зустрічається й того, чого у роздільному збиранні бути не повинно.

«Наталія Семко, голова правління МПП «Рада»:

«В контейнерах для роздільного збору не повинно бути памперсів, туалетного паперу, прокладок жіночих гігієнічних. Не повинно бути небезпечних відходів. Ніяких лампочок, ніяких батарейок — цього всього не повинно бути у цих відходах».

Дмитро Сухомлин, заступник директора КП «УЖКГ Ірпінь»:

«Будівельних і негабаритних відходів також не повинно бути у цих контейнерах. Тому, що вони ускладнюють потім сортування і з цим виникає певна проблема».

Усі ці відходи розділяють на 25 видів. Все везуть на переробку на різні заводи.

Наталія Семко, голова правління МПП «Рада»:

«Алюмінієва баночка на харківський завод поїде. Жестяні поїдуть на західну Україну. Пет – пляшка поїде на Черкаси. Пляшечки з поліпропілену поїдуть на Чернівці. Це все поїде у різні куточки України, де заводи виготовляють різні товари».

Зараз на підприємстві модернізують ще один сортувальний цех. І зможуть відправляти переробникам у рік до 100 тисяч тон вторсировини.

Тамара Буренко,  депутатка Ірпінської міської ради:

«Взагалі, дуже класно, що цей пілот- у нашій громаді. Якраз ми тут відпрацюємо механізм, який потім за допомогою МПП «Рада» можна буде пропонувати іншим містам. А населення треба готувати. Розказувати людям, як робити так, щоб із відходів ставали ресурси».

Багато людей в Ірпінській громаді вже знають як сортувати відходи правильно і роблять це вже не перший рік.

Сергій Скрипник,  директор КП «УЖКГ Ірпінь»:

«У нас ця програма вже не один рік працює і МПП «Рада» теж возила  ці контейнери, дивлячись на свій досвід, це працює. Людям треба розказувати про те, що сортування відходів має бути. Відповідно це зменшить навантаження на полігони. Тому що, по-перше, у нас їх дуже мало, а, по-друге, вони у дуже жахливому стані».

Ангеліна Курій, голова правління кількох ОСББ:

У мене усі готові сортувати. Не усіх є змога поставити контейнерні майданчики. Запропонувала придумати схему на якихось коліщатках, щоб хлопці могли забрати, викинути і назад поставити».

Поки що контейнери для роздільних відходів упаковки працюють біля багатоквартирних будинків. Таких контейнерів установлено 149.  До кінця року планують встановити ще 300. Потім поступово переходитимуть і на приватний сектор.

Петро Семко, засновник спеціалізованого екологічного підприємства «Рада»:

«Ми перші з пілотним проєктом зайшли з такими великими підприємствами, які фінансують цей проєкт. А це десятки мільйонів гривень треба вкласти в цей пілотний проєкт. І якщо він запрацює, тоді ми будемо показувати на всю Україну, що так можна працювати».