Вони намалювали світлом Історію чорнобильської трагедії. І заявили про себе на всю Україну. Три роки тому національне телешоу «Україна має талант» відкрило для широкої публіки неперевершений творчий дует Наталію Лебердюк, Дениса Матросова і їхній театр світла.
Незвична картина так вразила своїм змістом, що заставила журі плакати. Глядачі аплодували стоячи. Тоді за свій неймовірний перформанс дует отримав «золоту кнопку» від Сергія Притули.
Наталія Лебердюк, художниця світлом:
«Напевно перший раз в житті я відчула, хто я є. Тобто до цього я навіть не знала: Наташа, ти хто? Ти актриса?. Чи ти артистка оригінального жанру? А тут я стояла і говорила: так я артистка оригінального жанру. Я малюю світлом. Все. Я тепер знаю, хто я є».
Сьогодні відкриваємо ще одну завісу творчого тандему, який несе світло посеред темряви. Ці талановиті люди живуть в Ірпені. Так що приглядайтеся. Можете зустріти їх на вулицях свого міста. Наталія – кримчанка. Денис родом з Чернігова. А переїхали в Ірпінь з Києва 8 років тому.
Наталія Лебердюк, художниця світлом:
«Я здійснила для себе цю мрію. Я переїхала сюди, купила тут квартиру і я живу тут».
Художники показують знаряддя, яким створюють свої шедеври. Весь реманент поміщається ось в такому міні-саквояжику. Тут ліхтарики, якими малюють і зразок спеціального полотна. З нього роблять екран. На якому і оживають різні історії. Для цього має бути суцільна темрява. Митці розказують, загорілися театром світла ще у 2014 році. Але на початку не все було так просто.
Денис Матросов, художник світлом:
«Так як я володію художнім хистом, думав: а, то буде легко. Я зараз тут буду малювати, як тільки купили велике полотно. Зробили з нього екран. Як тільки почали малювати — у нас нічого не виходило.
Наталія Лебердюк, художниця світлом:
«Навіть якщо людина вміє малювати, якщо ти не знаєш багато нюансів на цьому полотні зробити нічого не можна. Бо це дуже виходить плаский малюнок. Прямо як дитячий плаский малюнок. На ньому немає півтонів і ти не можеш зробити його об’ємним».
Наталія з Денисом відпрацьовували нюанси незвичного мистецтва кілька років. Купували різні ліхтарики, самотужки вчилися здобувати бажані ефекти. Перейняти досвід не було у кого. В Україні таких майстрів не було. Знаходили світлові картини в інтернеті. Пригадують свою найпершу роботу, яка, нарешті, вдалася.
Наталія Лебердюк, художниця світлом:
«Я простояла шість годин. А може й більше біля цього полотна, поки я намалювала ту першу дівчинку з котиком із парасолькою, яка по набережній ніби йде. Мені це так запам’яталося і Денис сказав: Ага! У тебе вийшло!».
Світловим малюнком не можна насолоджуватися вічно. Він триває доти, доки художник малює. А потім зникає. Така специфіка полотна. Щоб зберегти роботу на пам’ять, єдине, що можна зробити – зафільмувати цей процес. Митці кажуть, не створюють малюнки заради малюнків. У кожному з них –свій сюжет і якась історія. Найбільше переймаються соціальною тематикою.
Наталія Лебердюк, художниця світлом:
«Після показу по телебаченню, буквально пройшло два три дні, нам написали з першого національного каналу з Франції і ми вже у кінці січня були вже на зйомках у Франції».
Запрошення виступати за кордоном цей творчий дует отримує й дотепер. Артисти прагнуть показувати світові нинішню історію України. Але, на європейських майданчиках, хочуть бачити лише казочки.
Наталія Лебердюк, художниця світлом:
«Ви розумієте, коли тобі говорять – ми втомилися від війни…
Для мене був компроміс, зробити так історію, щоб вони отримали свою казочку, а ми показали нашу ситуацію. Вони не захотіли іти нам назустріч».
Тому художники світла від таких запрошень відмовляються. А історії про війну показують на благодійних заходах в Україні, де збирають допомогу для ЗСУ.
