Чиє ім’я на моєму будинку: Микола Руденко (відео)

Від затятого «сталінця» – до ворога режиму. Такий шлях пройшов український письменник і філософ Микола Руденко.

Народився Руденко в 1920 році, в маленькому селищі Юр’ївка на Луганщині. Перші розкуркулення, колгоспи, куди довелося здати коня, корову і пару волів, голод 33-го – такі недитячі спогади Руденка про дитинство.

Та й взагалі все його життя порівнюють із темним випробуванням. У шестирічному віці втратив батька. У семирічному, через дитячі баталії осліп на ліве око. У 1939-му, в 19 років, Руденко вступає на філологічний факультет Київського університету імені Шевченка. Вчиться від сили два місяці – наближається війна. Попри виявлену сліпоту добивається мобілізації.

«Якби не пройшов військового, а відтак, окопного загартування, – не повернувся б із концтаборів, як не повернулися мої побратими Василь Стус чи Олекса Тихий», – напише Руденко пізніше в своїх спогадах.

На війні він був тяжко поранений. Куля роздробила кістки таза і хребта. Лікарі давали важкі прогнози – ходити не зможе. Проте Руденко повернувся до звичайного життя.

Після демобілізації у 1945-му став відомим письменником-фронтовиком і парторгом Спілки письменників України. Тоді світ побачила його перша збірка віршів про війну – «З походу». У той же час працював секретарем видавництва «Радянський письменник», був редактором журналу «Дніпро», членом Київського міськкому КПУ.

Однак за 4 роки все змінилося. Микола Руденко зрозумів, що не хоче бути маріонеткою в руках радянської влади й відмовився від усіх посад.

У 1950-му виходять його перші філософські праці, в яких він критикує беззаконня радянських вождів – «Економічні монологи», «Енергія прогресу» та роман «Формула сонця». За ці твори Руденка виключають з КПРС та нарікають дисидентом, що в перекладі з «радянської» означало – зрадник. І відтоді починається «полювання» на письменника.

Та попри залякування він продовжує боротися за правду й писати нові твори. Поетичні книги: «Світлі глибини», «Переклик друзів», «Всесвіт у тобі», «Сто світил». Науково-фантастичний роман «Чарівний бумеранг», повість «Народжений блискавкою» та багато інших творів народжуються з під його пера із 1954 по 1970 роки.

«Та, незважаючи на втрати, на лайку й дорікання злі. Я слово буду гранувати, щоб стало долею землі»,— писав Руденко.

У середині 1970-го ім’я Миколи Руденка зникає з читацького горизонту. Радянська влада остаточно перекриває йому «творчий кисень». У 1975-му його вперше арештовують і прагнуть запроторити до психлікарні, але безрезультатно.

Микола Руденко:

«На щастя, і завідуюча психоневрологічного госпіталю і лікарі-психіатри були євреї. Я не бачив жодного психіатра єврея, який би поставив свій підпис під діагнозом психічної хвороби здоровій людині. Не вийшло!».

Роком потому, у 1976-му, Руденко створює Українську Гельсінську групу – український правозахисний рух, який боровся за права та безпеку людей. Цього ж року до письменника через 60 років після дитячої травми повертається зір на лівому оці.

Але у 1977-му – знову чорна смуга. Слідчий КДБ у кращих традиціях сталінських часів «встановить», що літературні твори письменника пройняті антирадянською пропагандою, а вдома в нього «знайдуть» 39 доларів. Вирок – сім років таборів суворого режиму й п’ять років заслання.

Відбував покарання мужній борець за правду в уральських та мордовських концтаборах. Волю здобув у травні 1987-го.

Після концтаборів подався за кордон. Оселився у Нью-Йорку і з новою жагою поринув у літературний процес. У США вийшли в світ чимало творів Миколи Руденка, які перекладалися англійською, французькою та німецькою мовами.

Під час еміграції він працював на «Радіо свобода» та «Голосі Америки».

Через 13 років, у 1990-ому, кримінальна справа щодо Миколи Руденка за відсутністю складу злочину була закрита. Реабілітований письменник залишив США і повернувся на Батьківщину.

Микола Руденко:

«Я ніколи себе жертвою не відчував. Я знав, що загине радянська влада. Мусить згинути».

Незалежність української держави Микола Руденко  зустрів на рідній землі. У 2000-му році указом Президента України Леоніда Кучми письменнику присвоєно звання – Герой України.

У 2004-му Микола Руденко відійшов у засвіти.

«Думаю, що Руденко легко закінчив свою земну путь. Власне, все його життя – це було пошук істини, і він все-таки дійшов до розуміння того, що фізична смерть – це не є кінець усьому» – згадував друг письменника, політв’язень совєтських тюрем Микола Горбаль.

Згодом у пам’ять про письменника з’являються поштові марки й конверти, на його батьківщині відкривають музей, називають вулиці.

Така у 2023 році з’явилася і в Ірпені. Її перейменували із колишньої Матросова.

Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!

НОВИНИ

В Ірпені відбудеться дев'ята стратегічна сесія з відновлення міста

Сьогодні, 17:19

Детальніше
В Ірпінській громаді можна безкоштовно стерилізувати тварин

Сьогодні, 17:07

Детальніше
Учні з Ірпеня зайняли призові місця на обласних олімпіадах з історії та правознавства

Сьогодні, 16:04

Детальніше
Що по єВідновленню в Ірпінській громаді?

Сьогодні, 15:43

Детальніше
ВК «Ірпінь-Молодість» став срібним призером Чемпіонату України з волейболу серед чоловічих команд другої ліги

Сьогодні, 13:39

Детальніше
В Ірпені відкрилась фотовиставка «Політв’язні та військові з Криму»

Сьогодні, 12:33

Детальніше
В Ірпені, на вул. Багірова, 21/1, триває відбудова приватного будинку

Сьогодні, 12:13

Детальніше
Ірпінські школярі – переможці та призери обласного етапу Всеукраїнського конкурсу наукових робіт

Сьогодні, 09:01

Детальніше
Всі новини