Медійники звинуватили Михайлину Скорик-Шкарівську в порушенні закону та професійної етики

Незалежна медійна рада України засудила представницю партії «Голос», медійницю й чорну піарницю Михайлину Скорик-Шкарівську за оприлюднення адреси людини, яка першою в Ірпені захворіла на COVID-19. Про це повідомило інформаційне агентство «Укрінформ». На переконання медіаспільноти, вчинок Скорик-Шкарівської є грубим порушенням журналістських стандартів, професійної етики та чинного законодавства.

«Інформація про здоров’я людини є конфіденційною, тобто інформацією з обмеженим доступом. Закон про інформацію (частина 2 статті 11) та Цивільний кодекс (стаття 286) гарантують право людини на таємницю інформації про стан її здоров’я. Людина має право сама визначати, чи розповідати публіці про свої хвороби. Розголошення інформації про стан здоров’я суперечить і журналістським стандартам та засадам професійної етики. Порушення недоторканності приватного життя людини можливе лише за її згодою або повинне бути обґрунтоване в інший спосіб», — зазначають у Незалежній медійній раді.

Крім того, публікація місць проживання людей, які захворіли, суперечить рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я. «ВООЗ констатує зростання випадків стигматизації в суспільстві людей з районів, уражених епідемією, що призводить до їхньої ізоляції та дискримінації. ВООЗ наголошує, що уряди, громади, громадяни, медіа та лідери громадської думки відіграють велику роль у запобіганні та зупиненні стигматизації. ВООЗ закликає до обережності в комунікаціях про COVID-19 у соціальних мережах та на інших платформах», — наголошує Незалежна медійна рада.

Там також підкреслили, що «публікація (адрес інфікованих коронавірусом — ред.) може посилити тривожність і розбрат у суспільстві, спровокувати читачів на паніку або агресію. Як це сталось, наприклад, у Нових Санжарах, де дезорієнтовані неадекватними повідомленнями в соцмережах і ЗМІ мешканці застосували насильство до людей, яких везли на обсервацію після повернення з Вуханя».

«Розголошення цієї інформації не покращить нічий захист, не змусить людей посилити режим карантину (здається, його не дотримуються зараз саме ті люди, яких жодна інформація не змусить це зробити), і прямо суперечить і суспільним інтересам, і правам людини», – прокоментував такі дії правозахисник і журналіст Максим Буткевич.

А директор фонду «Людина і право» Борис Захаров вважає, що публікація даних про місце проживання хворих порушує 8-му статтю Європейської конвенції з прав людини.

Нагадаємо, Михайлина Скорик-Шкарівська була неодноразово помічена в порушенні професійних та етичних норм.

Наприклад, у ситуації з жінкою, у якої вперше в Ірпені був виявлений коронавірус, чорнопіарниця поширила фейк про те, що «людям з усього двору (загалом там з десяток новобудів по периметру) в динамік наказали 14 днів сидіти вдома».

Раніше, у 2012–2014 роках, у період правління Віктора Януковича, Михайлина Скорик була випусковим редактором на телеканалі «Україна», який належить його соратнику Рінату Ахметову. У квітні 2014-го – саме тоді, коли почалися перші бойові дії на Сході України – перейшла на посаду головного редактора програми «Подробиці», що виходить на «Інтері». Працювала в команді російського пропагандиста Ігоря Шувалова, якого пізніше видворили з України. Під час роботи в «Подробицях» займалася очорненням політичних опонентів власників каналу.

В Ірпені, де живе Скорик-Шкарівська, вона демонструє політичні амбіції: очевидно, мріє стати чи то мером, чи то депутатом міськради. Враховуючи, що власних досягнень перед громадою в неї немає, вона намагається звернути на себе увагу через чорний піар проти команди партії «Нові Обличчя» та лідера партії Володимира Карплюка. Як основний майданчик для очорнення іміджу Ірпеня та його влади медійниця використовує свою групу у Facebook «Ірпінь Daily». Також вона публікує негативні статті про Ірпінь на місцевих сайтах із репутацією «зливних бачків» — наприклад, на «Сайті громади Приірпіння».

Торік Михайлина Скорик-Шкарівська безуспішно балотувалася до парламенту по 95 округу. Вона набрала втричі менше голосів, аніж її опонент Володимир Карплюк, хоча й намагалася використати бренд новоствореної партії «Голос», а також, як згодом стало відомо, була одним із організаторів «ботоферми». Під час виборчої кампанії команда ботів працювала в інтересах «Голосу» та активно використовувалася для дискредитації опонентів Скорик.