Ізраїльська газета «Останні новини», яка має один із найбільших у країні тиражів, опублікувала статтю під заголовком «Олександр Великий» із аналізом подій в Ірпені та Приірпінні під час війни.

Журналіст Ронен Бергман і фотограф Зів Корен, які побували в Ірпені та Бучі відразу після визволення (вони супроводжували бійців спецпідрозділів ЗСУ), через 9 місяців приїхали знову, аби побачити, як живуть їхні герої й міста в умовах тривалої війни та як відновлюється те, що було зруйновано під час бойових дій.

Автор статті спробував проаналізувати, що відбувалося в Ірпені та Бучі в перший місяць повномасштабної війни, і чому Бучу спіткала гуманітарна катастрофа, якої вдалося уникнути Ірпеню. Журналіст поговорив із Ірпінським міським головою Олександром Маркушиним, депутаткою Бучанської міськради Катериною Українцевою, бійцями ЗСУ й тероборони, жителями Ірпеня та Бучі й докладно з’ясував перебіг подій і те, які рішення приймали мери міст та інші представники влади.

Зокрема, у статті наводиться розповідь Маркушина про перші дні наступу російських військ, екстрену організацію штабу оборони, блокпостів, роздачу зброї, координацію дій, кампанію з підтримки та евакуації цивільного населення, у якій найактивнішу участь узяла управлінська команда міста, депутати міської ради, «Муніципальна варта», комунальні служби.

Ронен Бергман дійшов висновку, що Ірпінь – єдине місто, де угрупування російських військ, яке зайшло у Приірпіння через Чорнобиль, зустріло організований спротив на рівні громади та змусило супротивника зупинитися. Жорсткий опір місцевої тероборони та невеликих груп військових на блокпосту біля ТЦ «Жираф» та в інших місцях увів окупантів в оману, створивши ілюзію масової присутності українських військ у місті, де їх насправді було зовсім небагато – стратегічну оборону ЗСУ зайняли за річкою Ірпінь. Росіяни увійшли в Ірпінь із боку Михайлівки-Рубежівки і зайняли приблизно 30% західної частини міста. Але потикатися далі вулиці Університетської вони боялися.

Ірпінь боровся, і тут зруйновано багато будівель, однак люди мали можливість залишити місто, а місцева влада організовувала колони автобусів та навіть залізничні евакуаційні ешелони.

Буча ж була зайнята окупантами без опору, і тут значно менше зруйнованих будівель. Проте велику частину населення міста окупація застало зненацька. Як наслідок, відбулися масові розстріли. Організовані евакуаційні заходи в Бучі були скоріше винятком, ніж системою.

Сьогодні Ірпінь зовсім не такий, як відразу після звільнення, пише ізраїльський журналіст. Місто прибране, живе, люди повернулися. Більшість вікон і дахів, які зазнали невеликих ушкоджень, уже відремонтовані. Низку будинків, що не підлягали відновленню, розібрали. Магазини й кафе працюють. Люди в Ірпені живуть в умовах частих повітряних тривог та вимкнень електрики, та є відчуття, що після закінчення війни Ірпінь повністю відродиться, а на місці зруйнованих об’єктів постануть нові й сучасні, підсумовує автор статті.

Джерело: 04597.com.ua

Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!