Стало відомо про раптову смерть друга Ірпінської громади, фотолітописця Володимира Шилова

Сьогодні стало відомо про раптову смерть друга Ірпінської громади, талановитого фотолітописця Володимира Шилова. Сумну звістку повідомив голова Інвестиційної ради Ірпеня Володимир Карплюк.

«Сумна звістка надійшла сьогодні зі США. Відійшов у засвіти великий друг Ірпінської громади, світла, надзвичайно добра і талановита людина – Володимир Шилов. Протягом п’яти років він був фотолітописцем одного з найважливіших і найцікавіших в історичному плані періодів розвитку Ірпеня – це був час краху старої управлінської системи і початок нестримного відродження нашого міста. Ми будували парки, площі, дитсадки, школи. А він не просто фотографував, а був постійно в епіцентрі подій, сміливо висловлював свою думку, даючи мудрі настанови нам, молодим», — розповів Володимир Карплюк.

Володимир  Шилов народився у Запоріжжі. За освітою – художник. Ще в радянські часи емігрував до США, бо не міг миритися з системою і активно боровся проти неї.  «До речі, виїхав тільки після того, як заарештували його друзів. Після двохтисячних повернувся в Україну. У 2012 році почав співпрацювати з ірпінським журналом «Пульсар», через який ближче познайомився з Ірпенем і зрештою закохався в наше місто та через рік переїхав сюди жити», — додав Карплюк.

Голова Інвестради також зазначив, що Володимир Шилов був не тільки фотографом, а й брав активну участь у громадській і благодійній роботі. Навчав англійської мови членів клубу «Друга молодість», разом із дружиною Світланою Шиловою займалися просвітництвом. Писав пісні. Він написав майже пів сотні пісень, серед яких 13 – на вірші Юлії Бережко-Камінської.

Останні  роки Володимир жив у передмісті Чикаго. Його фото надруковані у багатьох американських журналах. Залишилися вони й на сторінках ірпінських журналів, газет, книг.

«У США лишилися дружина Світлана, двоє дорослих дітей і онуки Володі Шилова.  В Україні – безліч його друзів. Він завжди залишається у нашій пам’яті усміхненим борцем за правду і творцем прекрасного. Щирі співчуття рідним. Розділяємо ваш біль…». – додав Карплюк.

«Володимир Шилов… Він завжди буде з нами, завжди буде в моєму серці. Людина Світла, людина радості і добра. Мудрий, глибокий, талановитий, багатогранний… Мій надійний однодумець і помічник, із яким ми натхненно працювали над журналом «Пульсар Приірпіння», творили пісні, готували репортажі про події в Ірпені. Якому я, прийшовши вранці на роботу, першому читала новий вірш, а він нерідко ловив його музику і казав: «Це буде пісня!», і брався за гітару. Його мудрі слова — зі мною, частина мого світу, мене самої», — розповіла українська письменниця і журналістка, членкиня Національної спілки письменників України, друг сім’ї Шилових Юлія Бережко-Камінська.