СВІДЧЕННЯ З ВОЄННОГО ПЕКЛА. Андрій Левківський: «Ніколи в житті б не повірив, що будуть стріляти по лікарні…»
11 Apr 15:28, 2022
Директор Ірпінського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Андрій Левківський разом зі своїми колегами з першого дня російської агресії рятував поранених. Працювали під ворожим вогнем у цілодобовому режимі. Про найважчі для Приірпіння дні війни Левківський розповів журналістам «Радіо Свобода».
У мікрорайоні, де живе лікар, російські військові жорстоко розправлялися з мирними мешканцями.
«Вони обійшли всі наші будинки, зігнали всіх у підвал із житлових комплексів – 5–10-поверхівок. Обійшли все, передивилися, перешукали. Був серед них хтось із «наших» (ми зараз з’ясовуємо, хто саме), який пройшовся по шерензі й показав пальцем на людей, яких потім закатували і розстріляли. Вісім осіб…», – повідомив Андрій Левківський.
За його словами, серед убитих була відома в околиці продавчиня: «Її всі знали – вона працювала в магазині «Коло». Дівчина, в якої двоє дітей. Вона застрелена у висок. Мені просто незрозуміло, що вона могла таке сказати чи зробити. Вона явно не була диверсанткою чи наводчицею».
Поліклініку Ірпінської міської лікарні, де працює Левківський, окупанти обстріляли 5 березня.
«Я б ніколи в житті не повірив, що будуть стріляти по лікарні. Ми намалювали хрести на стінах червоною фарбою», – каже він.
Коли залишатися в медзакладі було неможливо, лікарі евакуювалися в Київ.
«Устигли дивом. Перед нами розстріляли машини, і при нас розстріляли», – розповідає керівник центру.
Разом із колегами він почав працювати в Київській обласній лікарні. Виїздили в Ірпінь, приймали поранених звідусіль.
«Виїжджаючи на Житомирську трасу, потрапила під перехресний вогонь сім’я: мама, тітка, трьохрічна дитина. Дитина загинула. Вони вже до нас привезли труп. Ми робили, що могли, але, на жаль…», – згадує лікар.
Він розповів, як в Ірпені, Бучі й Гостомелі з’являлися численні братські могили. Зокрема, масове захоронення в окупованій Бучі біля храму св. Андрія Первозванного. Там були поховані загиблі й померлі, тіла яких знаходилися в лікарні.
«На 5 березня накопичилося близько 70 трупів, із якими вже просто треба було щось робити. Ховати на цвинтарі російські солдати заборонили», – зазначив Левківський.
«Це така трагічна історія наших міст. Могил зараз дуже багато. У моєму кварталі вісім тіл лежить в одній могилі. Є такі випадки, що просто сусід ховав сусіда, тому що зранку встав і бачить, що тіло лежить на городі – внаслідок якогось вибуху людина загинула», – говорить лікар.
Після звільнення Ірпеня Андрій Левківський повернувся в Ірпінь і зараз разом із колегами відновлює надання медичної допомоги в приміщенні міської поліклініки.
Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!
