СВІДЧЕННЯ З ВОЄННОГО ПЕКЛА. «Орки розстрілюють мирних жителів, викрадають прямо з будинків, ґвалтують жінок…»

У проєкті «Свідчення з воєнного пекла» – розповідь корінної мешканки Гостомеля Наталії Проценко про перші тижні війни. 

«Я гостомельчанка в четвертому поколінні (як мінімум, далі не знаю), усе моє дитинство і подальше життя проходило тут. Дякую, що наш президент Володимир Зеленський присвоїв Гостомелю статус «місто-герой», але боюсь, що посмертно… Тому що вже практично нічого в місті не лишилося, окупанти розтрощили усю інфраструктуру: немає нових, великих супермаркетів «Фора» і «City», немає дитячих садочків, снарядами побили школу, культцентр, базар, немає дрібних магазинів, аптек, нового парку з чудовою назвою «Щасливий», яким іще 23.02 я прогулювалася з синочком у візочку. Розбомбили потужний завод «Vetropack» , на якому працювало дуже багато гостомельчан і не тільки, який був флагманом скловиробництва в Україні. Ну і звичайно, всі це чули – і навіть за межами України – рашистські окупанти розгромили відомий аеропорт АНТК «Антонов» разом із нашим відомим на весь світ, найбільшим літаком АН-225 «Мрія».

Наше місто окуповане повністю. Слава Богу, що в попередні дні були зелені коридори, і людям дали шанс на евакуацію, але і вона не пройшла спокійно, в колони з цивільними теж стріляли, є жертви і загиблі. У місті немає світла, води, газу, зв’язку, в людей практично закінчилася їжа… Місто окуповане не лише рашистами, а й, переважно, кадирівцями, які тримають людей (які ще лишилися) в страху, обстрілюючи будинки, люди бояться виходити на вулиці, сидять у сховищах, тому що орки просто розстрілюють мирних жителів, викрадають прямо з будинків, беруть у полон, ґвалтують жінок. Кадирівські найманці і русня пройшлися по всіх домівках, забрали в людей телефони або розбили їх. Вломлюються в людські домівки, ще й кажуть: «Не переживайте, с нами у вас теперь всё будет хорошо!» Так от, нам краще наше «плохо», ніж ваше «хорошо»! Якщо люди не відкривають, вони стріляють по вікнах, влазять у пусті домівки і мародерять по-чорному! Не гребують нічим! Звісно, їхній Путлер ясно ж віддав наказ на «самообеспечение». Рашистів дуже здивувало, що, виявляється, у нас люди добре живуть, не так, як вони! У Гостомелі і досі залишається багато людей, доля яких невідома. Багато людей розшукують їхні родичі та друзі… Маємо тепер місто-герой – цілковиту руїну із замордованими людьми в підвалах і погребах, заручниками і численними тілами розстріляних мирних людей, якими всіяне місто…»