ТИЖДЕНЬ НА ПОРІВНЯННЯ: ірпінські освітяни вивчали досвід соціальної роботи в Німеччині

соцпрац_титул

Ірпінські педагоги і студенти Київського університету імені Бориса Грінченка стали учасниками міжнародного проекту «Соціальна робота у порівнянні», перша частина якого з 5–12 квітня відбулася в німецькому місті Кельн.

Участь у проекті стала результатом плідної взаємодії відділу реформ та міжнародної співпраці Ірпінської міської ради, управління освіти і науки ІМР, Інституту людини Київського університету ім. Бориса Грінченка та Кельнського університету. Це дозволило здобути грант від німецького Фонду «Пам’ять, відповідальність та майбутнє» («EVZ»), який більше десяти років підтримує зустрічі молоді Німеччини й України, сприяє пожвавленню гарних стосунків між обома країнами та допомагає молодим людям, які виступають за основні демократичні цінності.

Керівниками проекту з німецької сторони стали викладачі факультету людинознавства Кельнського університету – професор Міхаела Еммеріх та професор Філіп Валькенхорст, а з української – радник Ірпінського міського голови з міжнародного співробітництва, доктор філософії Оксана Сулима та заступник директора з науково-методичної і навчальної роботи Інституту людини Київського університету ім. Б. Грінченка, доктор філософії Роман Павлюк.

Ніхто не залишений напризволяще

Під час проекту учасники зачепили найактуальніші теми соціальної роботи в Німеччині. Щодня в рамках проекту студенти і вчителі дізнавалися про суспільне життя та соціальне страхування у ФРН, соціальну безпеку й добробут Німеччини, особливості вступу та навчання в місцевих університетах, актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи, а також про нові можливості та ресурси.

На інтерактивних лекціях «Чотири колони соціальної роботи» професор Філіп Валькехорст розповів про проблеми демократичної перебудови сучасного суспільства, особливості підготовки й роботи соціальних працівників і педагогів у Німеччині. Учасники проекту дискутували щодо інклюзії та ексклюзії, кримінальної відповідальності неповнолітніх, порівнювали освітні системи Німеччини та України.

Для більшості українців було несподіваним дізнатися про особливості діяльності в Німеччині церковних благодійних організацій. За попередньою домовленістю ми мали змогу відвідати один із відділів благодійної організації євангелічної церкви Diakonieу Міхаельсхофен. Це великий центр, що працює для людей із дуже важкими фізичними та психісними порушеннями. Більшість мешканців цього центру вже дорослі люди, їх дуже важко інтегрувати в соціальне середовище. Тут проводять інтегрований курс терапії для жінок із психічними розладами, які народили дітей; надають соціальні послуги для людей похилого віку з деменцією; займаються реабілітацією людей після нещасних випадків та надають їм перекваліфікацію за вибором із 30 професій, а також працюють із душевно-хворими та біженцями. На території установи є професійний коледж, де готують вихователів і соціальних педагогів. Студенти мають можливість проходити практику саме тут, а також займатися волонтерством.

Робота для кожного

Вражаючими для українських учасників були відвідини невеликих підприємств з облаштованими робочими місцями для людей із функціональними обмеженнями. Так, під час екскурсії до організації «Lebenshіlfe», що надає підтримку людям з обмеженими можливостями, ми спостерігали за їх роботою, дізнавалися про можливі шляхи подальшої інклюзії та інтеграції в суспільство. Відвідали міське кафе «Samocca», що служить яскравим прикладом соціалізації – тут увесь персонал – це люди з обмеженими можливостями. Звичайно, за діяльністю всіх цих закладів стоїть величезна підтримка держави та церковних благодійних організацій, важка і тривала робота психологів, соціальних і спеціальних педагогів, волонтерів.

В’язниці: не виправлення, а виховання

Відвідали учасники проекту і найбільшу чоловічу в’язницю федеративної землі – Нордрейн-Вестфален. Найважливіший напрям кримінально-виконавчої політики Німеччини – не виправлення, а виховання засуджених. Під час екскурсії в’язницею ми ознайомилися з роботою пенітенціарної системи Федеративної республіки та її досвідом поводження з засудженими з точки зору демократичних засад, які є унікальними та одними з найбільш визнаних у Європі. Персонал тюремної системи ФРН строго дотримується заповіді: не забирати в людини більше прав, ніж це потрібно, привчити засудженого підкорятися закону і бути відповідальним за свої вчинки. Виконуються ці завдання за допомогою різних інститутів системи, і перш за все – зусиллями соціальних працівників.

Навчання по-особливому

Захопливою була дискусія німецьких та українських учасників у школі «Rafaelshaus» міста Хайнсберг. У ній навчається 240 дітей із легкими поведінковими та психологічними порушеннями. Що несподівано – з учнями  працює стільки ж педагогів, які за допомогою кінезотерапії, анімалотерапії, насиченої культурної та релігійної програми проводять повну реабілітацію.

Питання інклюзивної освіти зараз є досить актуальним в Україні, тому наші співвітчизники цікавилися в першу чергу тими, як забезпечується рівний доступ до навчання у загальноосвітніх закладах Німеччини. Інклюзивне навчання в Німеччині як і в Україні означає, що всі учні можуть навчатися в школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах, в яких в разі необхідності їм буде надаватися підтримка в навчанні. Також за потреби в закладі переплановується навчальна програма і діяльність так, щоб усі учні без винятку вчилися і проводили час разом. Як виявилося, для Німеччини це є теж актуальним питанням, оскільки вже більше п’яти років вони намагаються не лише інтегрувати дітей з особливими освітніми потребами в освітнє середовище, а й організувати належним чином спільне навчання, яке б охоплювало всіх дітей. І тут, як виявляється, вони мають ті ж проблеми – недостатню кількість фахівців і педагогів, помітне недофінансування (на оплату праці та проведення реконструкцій освітніх закладів), недостатнє залучення суспільства до вирішення цих проблем, дуже повільне облаштування класів згідно з визначеними законом стандартами. А ще вносить дисбаланс неузгодженість різних 16 Законів про освіту, які має кожна федеративна земля Німеччини.

Старі і нові традиції

Упродовж тижня під час дискусій учасники ділилися власним досвідом залучення до соціальних і педагогічних проектів. Обговорювали роль молоді в державній та культурній політиці. Німецькі партнери познайомили з молодіжними культурними ініціативами Кельну і долучили до чудового прикладу соціальних міських проектів «Культурний діалог», що проводиться філармонією міста Кельн.

Цей унікальний проект збирає щоразу на відкриті півгодинні репетиції філармонії близько 2000 глядачів, надаючи кожному шанс доторкнутися до прекрасного. Нам пощастило послухати допрем’єрний показ частини опери Б. Бартока «Замок герцога Синя Борода».

Насичений програмними подіями тиждень пролетів дуже швидко. В українських учасників поїздки залишилися незабутні враження від проекту, від усього побаченого, від набутого досвіду і спілкування з новими кельнськими друзями. Втім, уже зовсім скоро відбудеться друга частина проекту «Соціальна робота у порівнянні» в Україні, учасники якого відвідають освітні, соціальні заклади для людей з особливими потребами та інклюзивно-ресурсні центри, обговорять основні стратегії подолання соціальних проблем під час міжнародного круглого столу.

Оксана СУЛИМА, головний співробітник відділу реформ та міжнародної співпраці виконавчого комітету ІМР