У місті-герої Ірпені відзначили другу річницю визволення від окупантів (відео)

Олександра Савченко, наречена загиблого героя Бориса Гончара:

«Я вже після його смерті зробила свій жетон, тому що я готуюся до вступу в збройні війська, і його. Це як мій обережок, мій талісманчик, що допомагає мені в усьому, так, немов він завжди зі мною».

Саша не встигла одягнути фату. Її наречений Борис Гончар, військовий з Михайлівки-Рубежівки, загинув 30 липня минулого року в боях за Чугуїв.

Син Оксани Смірнової Сергій Смірнов загинув 25 березня 2022-го року, в свій день народження, неподалік романівського мосту в битві за Ірпінь.

Оксана Смірнова, мати загиблого героя Сергія Смірнова:

«Сьогодні була думка, що сонце знову зійшло над Україною, що воно світить завдяки нашим хлопцям, нашим ангелам. І навіть на кладовищі, коли ми їх згадували, здавалося, що всі прапорці гойдалися».

Сьогодні, у другу річницю визволення від росіян, Ірпінь вшановує пам’ять своїх героїв. Від 2014-го року їх уже 126.

Людмила, мешканка Ірпеня:

«Повинні пам’ятати і знати, що це, тому що ми вільно живемо, що ми вільні. Якби цього не було, я не знаю де б ми були. Ми б уже були рабами або і в живих нас не було».

З нагоди другої річниці звільнення Ірпеня презентували «Книгу пам’яті». Це – електронний формат, у якому розповідається про людей з Ірпінської громади, чиї життя із 2014 року забрала війна. Спеціальний інформаційний термінал з історіями загиблих героїв та вбитих цивільних встановили на центральній площі біля міської бібліотеки.

Тамара Федоренко, кураторка групи з розробки «Книги пам’яті» Ірпінської міської територіальної громади:

«Військових зараз уже описано і розміщено 100. На превеликий жаль, ця кількість збільшується. Цивільних описано і розміщено 260. Пошук продовжується, група працює, книга буде доповнюватися».

Тетяна Дубінчак, мати загиблого героя Дмитра Дубінчака:

«Ви знаєте, нам кожна краплинка, що нагадує про нього, кожне слівце, яке береже пам’ять про нього. Дякуємо всім, хто береже, хто збирає цю пам’ять, хто зробив всі ці банери, всі ці стенди. Хай пам’ятають про тих, хто віддав найдорожче, що в них було. Дуже важко, але дякуємо всім».

Наталія Сєропова, дружина загиблого героя Федіра Сєропова:

«Хай дивляться, які в нас є герої, які не шкодуючи своїх життів стали і закрили своїм тілом Ірпінь. І цим самим допомогли Києву дуже».