Реклама

У пам’ять про загиблих захисників в Ірпені відкрили нові меморіальні дошки (відео)

Ірпінь пам’ятає своїх героїв. Сьогодні в місті закарбували у камені пам’ять про ще двох загиблих оборонців Ірпеня.

Олександр Маркушин, Ірпінський міський голова:

«Всім героям, які загинули в Ірпені, захищаючи наше місто, ми пообіцяли дружинам і матерям, що зробимо меморіальні дошки. Щоб усі пам’ятали, що завдяки їм сьогодні є наш мирний український Ірпінь».

Колишній голова Ради ветеранів АТО, волонтер та поет Юрій Калінін. Він одним із перших став на захист рідного Ірпеня, бо просто не міг інакше.

Юрій взяв на себе роль командира блокпоста Караван Гала, одного з чотирьох героїчних форпостів, які тоді захищали Ірпінь. Саме біля нього, у бою з російськими окупантами, він і загинув. Мер Ірпеня Олександр Маркушин тоді одним із перших дізнався про загибель Героя.

Олександр Маркушин, Ірпінський міський голова:

«І ви знаєте, це було так болісно, що ти з людиною розмовляв 15 хвилин тому, приїжджаєш, а його немає, він загинув. Наш з вами обов’язок завжди пам’ятати нашого Юру, як Героя, для нас він Герой України».

Меморіальну дошку захиснику Ірпеня встановили на будинку, де він жив. На її відкриття прийшли містяни, побратими, друзі, та рідні Героя. Розповів про Юрія Калініна не як про військового, а як про свого батька, його син Валерій.

Валерій, син Юрія Калініна:

«Я свого батька знав, як батька. Був справжнім батьком, був не тільки наставником, але й другом. Для мене батько, напевно, ніколи не помирає, завжди тут. Дякую, що ви всі тут і пам’ятаєте про нього».

Дмитро Українець. До війни він був механіком і тримав у руках лише інструменти, а після початку повномасштабного вторгнення взяв до рук зброю та почав боронити рідний Ірпінь.

Олександр Маркушин, Ірпінський міський голова:

«Коли почалася війна, коли почалися бойові дії в Ірпені, він прийшов і каже: «Я хочу вступити в ряди територіальної оборони, в сили спротиву». Ми його прийняли, бо ми знали, що він надійний, він в житті ніколи нікого не підводив і завжди виконував те, що обіцяв».

Дмитро загинув 5 березня. Вони разом із побратимом патрулювали вулиці Ірпеня та потрапили у ворожу засідку.

Вшанувати пам’ять Героя біля Ірпінського ліцею №2 зібралися містяни, друзі, знайомі, рідні та учні ліцею. Дмитро теж колись навчався тут, був учнем тоді ще Ірпінської школи №2. Мати Дмитра дала напутнє слово теперішнім учням навчального закладу.

Ліна, мати Дмитра Українця:

«А ви молоде покоління, діточки, не забудьте і не пробачте. Воля дається дуже тяжко. Як кажуть у нас в Україні, воля або смерть. Пам’ятайте про те, що за цю волю, за цю свободу віддають життя, саме найдорожче».

Обом Героям рішенням Ірпінської міської ради посмертно присвоєне звання «Почесний громадянин міста Ірпінь».

Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!