Кабінет Міністрів України не визнав Бучанську об’єднану територіальну громаду «спроможною в новому складі» – з селищем Ворзель та селом Мироцьке. Про це йдеться в листі Міністерства фінансів «Про особливості складання проекту місцевого бюджету на 2020 рік», який днями був розісланий місцевим радам, повідомляє 04597.com.ua. В документі відзначається, що приєднання цих населених пунктів до ОТГ відбулося «не згідно з перспективним планом формування територій громад».
У тексті статті наголошується: відкриті дані щодо бюджету Бучі за останні кілька років свідчать про те, що це місто є дотаційним – «тобто неспроможним забезпечити власні потреби, не кажучи вже про потреби сіл, які можуть увійти в Бучанську ОТГ». Так, у 2017 році Буча отримала дотацію (підтримку) з державного бюджету в розмірі 1 млн грн, у 2018-му – майже 4 млн грн, а у 2019-му отримає майже 9 мільйонів.
БУЧА – дотації
Рік | Показник | Сума |
2017 | Базова дотація до бюджету м. Буча | 1084,4 тис. грн |
2018 | Базова дотація до бюджету м. Буча | 3974,9 тис. грн |
2019 | Базова дотація до бюджету Бучанської міської об’єднаної територіальної громади | 8933,7 тис. грн |
2020 | Базова дотація до бюджету Бучанської міської об’єднаної територіальної громади | Прогнозується 8955,7 тис. грн |
«У 2019 році м. Буча в бюджетному розумінні набула статусу об’єднаної територіальної громади, але фактично продовжує залишатись дотаційною. Прогнозована дотація на 2020 рік, за даними Мінфіну, становить майже 9 мільйонів гривень. Саме стільки потрібно місту, щоб там виплачувалися зарплати бюджетникам, у школах було тепло і «не лягло» комунальне господарство. Дана ситуація явно порушує логіку децентралізації, яка спрямована на формування фінансово самодостатніх громад. І якщо раніше формування Бучанської ОТГ могло відбуватися під інтереси Анатолія Федорука (він умів із селищними головами домовитися й у високих кабінетах задобрити), то зараз… дивляться у першу чергу на цифри спроможності. Простіше кажучи, сьогодні Федорук є – завтра не буде. А нові громади формуються на десятиліття або й століття вперед. І вони мають бути логічно сформованими і фінансово спроможними», – йдеться в статті.
На думку автора, «логічно, що Ворзель має залишитися з Ірпенем – він і так адміністративно та інфраструктурно пов’язаний з Ірпенем довгі десятиліття».
«Але головне тут інше. Ірпінь є фінансово не просто самодостатнім, Ірпінь дотує державний бюджет. Тобто, якщо Бучі держава додає 8–9 мільйонів для виживання, то з Ірпеня, навпаки, 12–15 мільйонів вилучає до держбюджету. (В Ірпені зареєстровано майже 10 тисяч підприємств, фірм і компаній різного рівня.) Таке підняття частини грошей нагору називається «горизонтальне вирівнювання», коли багатші громади підтримують менш спроможні. Тобто, яка логіка вилучати кошти з Ірпеня на рівень держави, щоб потім ділити на такі дотаційні громади, як Бучанська? Яка логіка приєднувати Ворзель до дотаційної Бучі, якщо поруч є самодостатній Ірпінь, у якого забирають кошти нагору?» – зауважується в статті.
ІРПІНЬ – вилучення
Рік | Показник | Сума |
2017 | Реверсна дотація з бюджету м. Ірпінь | 10117,0 тис. грн |
2018 | Реверсна дотація з бюджету м. Ірпінь | 15266,5 тис. грн |
2019 | Реверсна дотація з бюджету м. Ірпінь | 12265,6 тис. грн |
2020 | Реверсна дотація з бюджету м. Ірпінь | Прогнозується 14 677,3 тис. грн |
Автор підкреслює, що при формуванні політики
розвитку Бучі варто враховувати її фінансову спроможність, а не «тягнути на
себе дальні бідні села тільки заради амбіції однієї людини мати Бучанське
князівство».