В Ірпені вимушені переселенці презентували свої хобі та бізнес (відео)

В ірпінському парку Незнайка відбувся перший ярмарок-презентація внутрішньо переміщених осіб «Вони живуть і працюють в Ірпені». Учасниками заходу стали близько 30 осіб. Усі вони – біженці зі Сходу, яким довелося залишити свої домівки та переїхати в нове місто. Як відбувалася їхня адаптація в Ірпені, хто і як зміг відкрити свою справу та як вони живуть зараз – дізнавалися журналісти ITV.

Олександр Андрійович уже сьомий рік поспіль співає про Ірпінь – місто, яке стало його новою домівкою. У 2014-му він був змушений із сім’єю тікати з рідного – тоді вже окупованого – Луганська.  

Олександр Труфанов, соліст хору «Пам’ять»:
«Ми – біженці. Переселенці – це там продав, тут купив. А якщо там усе покинув і прибіг, і туди вже не будеш їхати, бо немає сенсу…»

Податися світ за очі. Біженцям зі Сходу цей вислів близький як нікому іншому. Але попри всі труднощі вони змогли збудувати нове життя в Ірпені. Аби розповісти про нього, зібралися в парку Незнайка на ярмарку-презентації ВПО «Вони живуть і працюють в Ірпені». Організатором виступила благодійна організація «Фундація добрих справ».

Надія Філімонова, голова БО «Фундація добрих справ», керівниця Громадського центру по роботі з ВПО в Ірпені:
«Багато переселенців не змогли вижити в Ірпені, вони змушені були повертатися у свої домівки. Але ті, які залишилися, потребують нашої підтримки, і ми маємо робити, як приймаюча громада, все можливе, аби їх підтримати».

На ярмарок зареєструвалися близько 30 осіб. Вони знайшли в собі сили не лише адаптуватися в Ірпені, а й продовжити, а дехто – відкрити тут нову справу.

Анна Король, засновниця театру «Руда Ворона»:
«Чудове місце, місце, де можна ростить дітей і бути щасливим. Місце, де можна починати свою справу й сподіватися на підтримку і з боку адміністрації міста, і з боку бізнесменів. Це якесь чарівне місто – по духу воно дуже нагадує мені Донецьк, як не дивно».

Світлана Василівна теж корінна донеччанка. З 2014 року, як переїхала в Ірпінь, в’яже дитячі речі та продає їх у міських парках.

Світлана Музика, мешканка Ірпеня:
«Зв’язати – це одне, а реалізувати – це інше. Але я вдячна міській владі, благоустрою – вони мені дали дозвіл на реалізацію моєї продукції. І це хороша надбавка до моєї мінімальної пенсії».

Наталія Кристалінська, мешканка Ірпеня:
«У нас є швейний колектив. Багато чого ми робили – і для себе, і для дітей, на свята… Доля нас занесла в це гарне, шикарне місто, яке нас прийняло й обласкало».

Організаторка ярмарку-презентації каже, що такий формат стане традиційним в Ірпені, адже місто стало не лише підтримкою для біженців, а й їхнім новим домом.


Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!