В Ірпінській лікарні виконали надскладну операцію рівня національних клінік (відео)

Ольга Василівна, 86-річна пацієнтка Ірпінської центральної міської лікарні:

«Уже роки півтора-два здоров’я не було. Думаю вже така стара, через те й здоров’я не маю».

86-річна бабуся Ольга вже готова була попрощатися з життям. Зізнається, почувалася так погано, що жити було просто нестерпно.

Ольга Василівна:

«Я не знала, що в мене болить, а що не болить: руки, ноги… ну все. Ні їсти, нічого. Не могла вже ходити».

Анна, донька пацієнтки:

«У мене був дуже великий стрес, тому що, дивлячись на маму, яка вона худесенька – як із «Бухенвальду», жовта-жовта, як віск, я думала, що вже кінець».

З’ясувалося – велика пухлина на підшлунковій залозі перекрила протоки жовчі й панкреатичного соку. Потрібна була термінова операція. Донька Анна перевезла маму з Івано-Франківщини до себе на Київщину і кинулася по лікарях. Але всюди їй відмовляли.

Анна:

«Казали, що в неї з серцем погано, що вона може не витримати операцію».

Анна була на межі розпачу. Але знайомі порадили їй звернутися ще в Ірпінську лікарню. І це був порятунок. Операція, яку тут зробили бабусі, вважається найскладнішою в черевній порожнині.

Микола Крестянов, лікар-хірург Ірпінської центральної міської лікарні:

«Операція велика за обсягом. Вона передбачала резекцію головки підшлункової залози, резекцію частини шлунка, резекцію холедоха. Видалялася повністю дванадцятипала кишка з частиною тонкої кишки. Тобто цілий органокомплекс».

Медики кажуть – операції такого рівня складності виконують переважно в клініці Інституту ім. О. Шалімова. Зараз на базі Ірпінської лікарні її провели вперше.

Микола Крестянов:

«Ми задоволені результатом, тому що операція пройшла, слава Богу, успішно і без ускладнень. Вона (пацієнтка – ред.) самостійно харчується, немає дренажів, ніяких проблем, які заважали б їй бути задоволеною своїм життям».

Анна:

«Я відчула щось таке незвичайне… І я вірила, що мама моя буде жити».

Ірпінські хірурги кажуть – якби не були готові до таких операцій, то й не взялися б за них.

Віктор Лисенко, лікар-хірург Ірпінської центральної міської лікарні:

«Нічого не буває складного, якщо є забезпечення, якщо є кваліфіковані кадри. А це все є в цій лікарні. Тобто тут ми можемо виконувати операції будь-якої складності».

Олександр Тромса, завідувач хірургічного відділення Ірпінської центральної міської лікарні:

«Керівництво забезпечує нас апаратурою, інструментами, які ми можемо використовувати. Але ми хочемо розвиватися, ми хочемо інструменти, які дадуть нам змогу робити ще більше складніших операцій. Наразі тримаємо курс на пересадку нирки».

А тим часом до бабусі повернулася жага до життя. Каже – тепер буде дбати не за кіз, як було досі, а за себе. І щодня молитиметься за своїх рятівників.

Антон Довгопол, директор Ірпінської центральної міської лікарні:

«Єдине, на чому ми не економимо (для нашого подальшого розвитку і наших перспектив) – це на навчанні наших колег. Це все підтримується адміністрацією, підтримується владою міста, особисто мером міста. Завдяки цьому в людей є настрій, вони хочуть працювати, вони хочуть розвиватися, вони не бояться братися за те, в чому хтось може відмовити. Вони роблять усе».


Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!

Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!
300x300