Вікторія Баран: «Над гуманітарною сферою Коцюбинського працює дуже сильна команда»

Ще минулого року майже вся гуманітарна сфера Коцюбинського – а це освіта, медицина, культура, спорт – підпорядковувалася Ірпеню. Тепер же, після створення окремої Коцюбинської територіальної громади, цими напрямками селище займається самостійно. Уже є багато змін і ще більше напрацювань. Про сьогодення та амбітні плани Коцюбинського щодо розвитку освіти, медицини та культури – у розмові з заступницею Коцюбинського селищного голови з гуманітарних питань Вікторією Баран.

Пані Вікторіє, Вас призначили на цю посаду на початку березня. Раніше в Коцюбинському людини, яка б конкретно відповідала за розвиток гуманітарного напрямку, не було. Відверто кажучи, це дуже відповідальна робота. Ви одразу погодилися на цю пропозицію? І чому погодилися взагалі?

Ні, погодилася не одразу. Довгий час думала, зважувала всі за та проти. Це дійсно надзвичайно відповідальна посада, і я це добре розуміла. Тим паче, що все треба було починати, як то кажуть, з нуля. Треба було провести просто величезну бюрократичну роботу, зібрати колектив. Але навіть попри все це любов до Коцюбинського і цікавість перемогли. Я зрозуміла, що це –  реальна можливість долучитися до позитивних змін у рідному селищі. Щоб не просто мріяти про щось чи говорити, а підкотити рукави і, використовуючи весь свій попередній досвід і знання, працювати для рідної громади і розвиватися самій.

Ви – корінна коцюбинчанка?

Ні. Я родом із Черкащини. Але тут проживаю вже майже 30 років! Переїхала сюди після одруження. Багато років працювала в Коцюбинському гуманітарному ліцеї вчителем і заступником директора. Тому можу сміливо казати, що Коцюбинське – це моє рідне селище.

Отже із гуманітарною сферою Ви знайомі не зі слів і знали, що робити, щойно посіли посаду заступника селищного голови?

Так! Звичайно, особливо мені близька освіта. Адже я більше двох останніх років також працювала заступником начальника управління освіти і науки Ірпінської міської ради. Тому цю «кухню» добре знаю зсередини. І, відверто кажучи, це дуже допомогло на початку роботи тут. Перш за все ми мали створити своє управління освіти. Було ухвалено рішення інтегрувати у зону відповідальності цього управління також і культуру, молодь, спорт, туризм. Знайшли, я вважаю, прекрасного керівника – це досвідчена освітянка, мешканка Коцюбинського Олена Леонідівна Лошицька.

Отже, робота управління освіти, культури, молоді, спорту та туризму Коцюбинської селищної ради вже запущена?

Так, звісно! Все працює! У нас повністю укомплектовано штат, є своя централізована бухгалтерія. На сьогодні у підпорядкуванні управління 8 комунальних закладів: школа, ліцей, два дитсадки, будинок культури, селищна бібліотека, музична школа та ДЮСШ. Це – понад 400 людей і надзвичайно велика зона відповідальності. Ми дуже хвилювалися у перехідний період, коли Ірпінь нам передавав документи, коли відповідно до усіх бюрократичних вимог нам треба було взяти на баланс селища приміщення, майно. Це зайняло трохи часу. Але навіть у ті кілька місяців ми зуміли зробити все, щоб не затримувати заробітну плату людям. Тому, користуючись нагодою, хочу подякувати всій команді за залагоджену і дуже результативну роботу!

Ви згадали ДЮСШ. Це новий заклад для Коцюбинського?

Так, ми створили Дитячо-юнацьку спортивну школу Коцюбинської селищної ради у січні цього року. Наше селище дуже спортивне, і селищний голова одразу дав завдання звернути особливу увагу на розвиток спорту серед дітей і молоді. Працює наша ДЮСШ на базі Коцюбинської школи (колишня Ірпінська школа №18 – ред.). Наразі тут розвивається два традиційних для Коцюбинського напрямки – це дзюдо та футзал. Загалом займається понад 130 дітей віком від 6 до 18 років. І це все безкоштовно! Зараз працюємо над тим, щоб у нас з’явилося й регбі. Це дуже цікавий вид спорту і вже маємо чимало охочих.

А як щодо матеріальної бази ДЮСШ?

Поки що діти займаються у спортзалі школи. А в планах – облаштування додаткових багатофункціональних спортивних майданчиків на території школи. Говоримо навіть про цілий спорткомплекс.

То у вас амбітні плани!

Ну звісно! І амбітні плани не тільки в цьому напрямку. Є намір і зробити реконструкцію територій наших освітніх закладів, і добудувати крило школи, і збудувати спортзал для ліцею, і звести новий дитсадок на вулиці Коцюбинського. Але зараз у нас все впирається у проблеми з кадастром. Ми не можемо оформити землю за освітніми закладами, не можемо проєктувати нові будівництва. Знаю, що селищний голова дуже активно взявся за вирішення цієї проблеми, і я щиро вірю, що дуже скоро ми її вирішимо!

Знаю, що цього року заплановано капітальний ремонт їдальні у школі. Нічого не змінилося?

Не лише їдальні! А й харчоблоку! Це дуже важливо. Все в силі. Проєкти готові.

Ці роботи будуть проводитися за кошти селищної ради?

Зрозуміло, що кошти значні і самотужки селищу буде важко. Тому ми вже звернулися у різні обласні програми на співфінансування. Зокрема, є сподівання на програму «Спроможна школа для кращих результатів». Наші проєкти повністю їй відповідають. До речі, минулого року ми отримали від Департаменту освіти і науки КОДА сучасне обладнання для двох класів – фізики та географії. За кошти селищної ради уже провели ремонт у кабінеті фізики, закупили нові модульні меблі і клас вже майже готовий до роботи. А над класом географії саме зараз працюємо.

А що в селищі із наповненістю школи й ліцею? Вже закінчили батьки подавати документи для вступу дітей у перші класи. Скільки буде первачків у Коцюбинському цього року?

Звісно, селище розвивається і з кожним роком у нас зростає населення. І це добре, бо Коцюбинське молодіє. Цього року буде два перших класи у ліцеї та п’ять або шість – у школі. Ми вже ухвалили рішення переобладнати приміщення колишніх гардеробних у школі під класи для поділу на іноземну мову. Таким чином ми оптимізуємо площі, отримаємо додаткові класи і, скоріш за все, цього року другої зміни у школі ще не буде. У ліцеї, мабуть, залишиться так званий «підзмінок» (початок навчання о 12:00 – ред.) для початкових класів. До речі, набираємо дітей і у нашу музичну школу. Збираємося закуповувати додаткові інструменти. Тому запрошую! І ще! Користуючись нагодою запрошую на роботу й вчителів! Саме зараз шукаємо вчителя фізики, географії, вчителів початкових класів.

Ну з освітою майже все зрозуміло, а що з іншими напрямками? Як справи з будинком культури, бібліотекою? Ходили чутки, що бібліотеку збираються закрити…

Це все були звичайні плітки недоброзичливців. Наша селищна бібліотека працювала, працює і буде працювати. Цього року плануємо закупити нове мультимедійне обладнання, звичайно, потрохи будемо збагачувати і книжковий фонд. Більше того, бібліотека має досить велике приміщення, і ми дуже хочемо зробити там щось на кшталт освітньо-коворкінгового простору для дітей та молоді. Тим паче, що у нас дуже активна молодь. Нещодавно у нас з’явилася молодіжна організація «Молодь світу». Вони дуже активні, цілеспрямовані, очі горять! Нещодавно приходили  знайомитися до Сергія Даніша і, звісно, він пообіцяв їм підтримку. Таких дітей неможливо не підтримувати. Що ж до будинку культури, то ми, на щастя, маємо там теж дуже активного керівника – Дмитра Константинова. Окрім того, що він прекрасно розвиває у селищі напрямок бальних танців, так ще й прекрасний організатор. Дуже хочеться покращити умови в Будинку культури. Обов’язково треба  робити ремонт актової зали, інших приміщень. Думаю в найближчі кілька років ми це зробимо.  

Пані Вікторіє, серед гуманітарних напрямків – також і медицина, і соцзахист…

Так. Звісно, ми працюємо у всіх цих напрямках. От саме днями у нас почав роботу відділ у справах дітей,  створена і вже працює опікунська рада. Також створена комісія захисту прав дітей, і уже вирішуються проблемні моменти. Тож все, що стосується соціального захисту дітей, вже впроваджено. Не забуваємо і про медицину. Ми зберегли співпрацю з Ірпінським центром первинної медико-санітарної допомоги, який працює на базі нашої амбулаторії. Ми їх дофінансовуємо. Послуги первинки надаються у повному обсязі. Я вважаю, у нашій амбулаторії працюють прекрасні лікарі і медсестрички. Що ж до вторинки, то деякі вузькі спеціалісти теж приймають у селищі. І ми зараз активно працюємо щоб розширити цей перелік і покращити цю послугу. Звичайно, роботи дуже багато, тому не все одразу.

Я бачу, у Вас горять очі, коли Ви розповідаєте про роботу!

Я отримую велике задоволення, коли бачу результат. А він вже є! І це все завдяки людям. Зараз над гуманітарною сферою Коцюбинського працює дуже сильна команда. Відчувається, що у всіх одна мета – робити для селища щось хороше. У колективі дуже тепла атмосфера… атмосфера співпраці. Це надзвичайно важливо. Впевнена, у нас все вийде. Головне, щоб усі були здорові.

Розмову вела Юлія Осінська