Розмова на карантині з журналісткою Інною ГОНЧАРУК, яка вже півтора року живе і працює на Мальті.
Інно, вітаю. Чомусь хочеться вірити, що лишились у світі такі райські кущі, як Мальта, куди не потрапляють віруси. Але знаючи про те, що по карті це трошки нижче Італії, чомусь одразу повертаєшся на Землю.
Так, від Мальти до Сицилії – 80 км, тут рукою подати до Італії. Тому вихідні більшість мальтійців проводили саме в материковій Італії чи на Сицилії. Це, щоб ти розумів, наприклад, як у суботу чи неділю з Троєщини поїхати на Хрещатик. Літали туди-сюди. Тому ситуація тут була доволі напруженою. Бо ми ж розуміли, що багато людей там могли заразитися і скоро це проявиться тут, якщо ще не проявилось. За статистикою, на сьогоднішній день у нас 129 випадків зараження. Лише один чоловік, якому 61 рік, має інтенсивне лікування. А більшість, із легкими симптомами, попросились лікуватися вдома. До них приходять лікарі.
Як поводить себе уряд? Дуже цікаво почути…
Слухай, ну вони розумнички. Тут головний – це прем’єр-міністр. Дуже активно інформує громаду про кількість випадків: звідки, що, від кого передалося. Шукають можливі осередки зараження. Є гарячі лінії, куди можна звертатися. Окремо – для іноземців, окремо – для людей із інвалідністю, окремо для тих, хто не має що їсти, окремо – для тих, хто не знає достовірно симптомів коронавірусу тощо. Народ поінформований і має куди звернутися і поговорити.
В Україні люди нажахані більше тим, що завтра їстимуть, бо залишились без роботи. Як із цим на Мальті?
Тут інакше. Збільшують допомогу приватному бізнесу, який зазнав найбільших втрат через ситуацію, що склалася. Пропонують субсидії приватним компаніям. Уряд виділятиме 800 євро на місяць на кожного працівника, який не пішов на карантин. А від себе роботодавці погодилися виділяти ще 400 євро. Тобто зарплатня тих, хто працює, складатиме 1200 (хоча мінімалка на Мальті – 800 євро з копійками). Батькам, які залишилися вдома сидіти з дитиною на карантині, також виплачуватимуть 800 євро. Це ж стосується інвалідів, які так само бояться підхопити біду, та всіх, хто був змушений піти на карантин. Тобто влада не лишає народ напризволяще. Тут цю епідемію сприймають адекватно. І люди більше піклуються про своє здоров’я та здоров’я рідних і близьких, аніж думають, що їстимуть завтра. Єдине, що чітко не визначено – скільки все це триватиме.
Це правда, що у вас такі високі штрафи за порушення режиму карантину?
Ну, як тобі сказати. За порушення карантину тими, хто повертається на Мальту з-за кордону, раніше був штраф 1000 євро, потім – 3000, а зараз – 10 000.
Зворушливо.
Класично. Хто повертається, має бути два тижні ізольований. Що стосується оренди житла (бо тут багато хто знімає, як із приїжджих, так і з місцевих), то квартири — від 700 євро і вище, плюс десь 100 євро за комуналку. Але зараз багато хто знизив ціну за оренду майже вдвічі. А дехто взагалі дозволив весь березень жити безкоштовно. Навіть такі випадки трапляються. Так що не все ще пропало. Є люди, і людяність у моді. Прем’єр-міністр от від місячної зарплатні навіть відмовився на користь допомоги бізнесу. І закликав усіх, хто має зайві гроші, чинити так само.
Чим ще надихаєтесь на карантині, що викликає усмішку і, загалом, які плюси бачите в ньому?
Ну, можна виспатися досхочу, я це дуже люблю, бути вдома, не поспішати нікуди. Я завжди мріяла бути такою собі домогосподаркою, мені це так подобається. Якось заздрила навіть дармоїдкам, які успішно вийшли заміж і не роблять нічого. Проводити час із дитиною. Це, звичайно, чудово. Поки не починаєш розуміти, наскільки це страшно насправді. Все те, що відбувається зараз.
Тоді щодо страхів. Багато у вас там параноїків, веселунів, аферистів?
Особисто я не зустрічала. Читала у місцевих групах у FB, що на початку карантину з’явилися розумники, які приходили ніби дезінфікувати помешкання, а самі мали на меті пограбувати. Але якихось офіційних звітів поліцейських я на цю тему не бачила. А загалом Мальта є найбільш безпечною країною в Європі. Я тут навіть жебраків і бомжів за півтора року жодного разу не зустріла. А щодо веселунів – то вже навеселилися, що лише за цю середу зафіксували 19 випадків зараження. А старші люди все одно продовжують гуртуватися у скверах і парках. І це жахає. Бо мальтійці – дуже життєрадісний, веселий і безтурботний народ. Тому для них це буде дуже тяжким випробуванням.
Читав твої «хроніки походів до супермаркету», досі не можу зав’язати пупка, який розв’язався від сміху…
Вчора ще раз ходила. Дуже рідко це роблю, бо відчуваю себе дискомфортно. У цій масці, через яку запотівають окуляри, ідеш, як дурочка, все тисне і дихати важко. Але зібралась і пішла, бо треба. І от на вході у маркет стоїть жіночка з… пістолетом. Я вже було подумала, що відстрілюють порушників, аж ні – це в неї термометр. Направляє тобі лазера в лоба, вимірює температуру, пшикає антисептиком на руки і відправляє гуляти по магазину.
А що там у вас із товарами? Ану, ану…
Всього вдосталь. Нема прогалин на полицях. І, здається, продуктів стало навіть більше, ніж було до карантину. А народу – менше. Всі каси вільні. Багато людей без масок. В Україні, читала, що лише в масках пускають. На вулицях – та ж історія. Чи не можуть купити, чи просто впадло їх одягати – не знаю. Але мене це нервує. А ще днями зафіксували коронавірус у водія автобуса. На Мальті ж автобуси так само ходять, як і ходили. Звісно, вже не такі переповнені, а то й майже порожні. Але люди їздять. То оце хвилююсь тепер, що водій цей міг багатьох заразити. (Мальта насправді дуже невеличка, десь як Запоріжжя, але з меншою кількістю населення — приблизно 500 000 людей).
А скільки ви на карантині?
Дев’ятого березня оголосили карантин. Але закривали все поступово. Десь із середини березня.
І які прогнози, що обіцяють?
Нічого. Пишуть, що будуть облаштовувати більше місць у лікарнях. А так – ніяких прогнозів, ніякої конкретики. Єдине, що заспокоюють народ, щоб, не дай Боже, не було якоїсь паніки. Кажуть, що все буде добре. Коли тільки — не кажуть.
А багато українців повернулось із Мальти додому від початку карантину?
Усього на Мальті десь 2 тисячі українців. Скільки повернулося додому – не можу сказати, але чула про багатьох. Дехто хоче пересидіти пік ситуації – і гайда додому!
Чого тоді повтікали інші поперед батька в пекло?
То вони ж полетіли, бо лишилися без роботи. А захисту від уряду не мали. Але обіцяють повернутися. Не знаю — це погроза чи як?! І одна жіночка, яка летіла евакуаційним рейсом, розповідала, що була дуже здивована поведінкою наших українців. У літаку «Мальта – Київ» тільки кілька людей було в масках. Усі інші були незахищені, хоча багато хто мав виражену застуду, кашель і нежить. І всі абсолютно безвідповідально себе поводили. А от у Мадриді (летіли через Іспанію) до літака всі як один зайшли в масках і рукавичках, бо вже біда навчила. А інших – бач! – ще ні. Але то питання часу. Всіх навчить! Ото би впаяли їм по 10 000 євро штрафу – оговтались би одразу. А то дурників із себе корчать, біду розносять.
З тестами, я так розумію, на Мальті теж немає проблем.
Авжеж.Тут і до медицини довіра є, і тестів на Мальті найбільша кількість у Європі, які можуть зробити на душу населення. Я не люблю цих пафосних слів, але так є. І в державних лікарнях це безкоштовно, а в приватних – коштує 280 євро. То багато хто обурювався через це. А чого обурюватись? Йди в державну, але ж ні – обурюватись цікавіше. Людям чомусь усе не так.
Як ти пояснюєш доньці цю ситуацію із карантином?
А я не пояснюю. Вона перша била на сполох ще в лютому, коли приходила зі школи й одразу бігла ретельно мити руки. І мені постійно розповідала про коронавірус, а я це якось не сприймала тоді серйозно. Ми ж пережили вже стільки вірусів. Пройшло і забулося. А вона наполягала: «Вчителька сказала – мити руки». Антисептика змусила мене купити їй, щоб у школу принести. Була напоготові. Ми якось пішли з нею в китайський ресторан, то вона там відмовлялася їсти й узагалі дуже некомфортно себе почувала. Я ще кепкувала з неї. А коли вже нарешті зрозуміла, наскільки все це серйозно, то вона мене підтримувала. Бо я це дуже боляче сприйняла. Постійно ревіла, а вона мене заспокоювала. Їй одинадцять років, але в школах у них дуже гарна пропаганда ведеться, такий собі профілактичний лікнеп. Тобто мені не довелося їй нічого пояснювати, бо вона спрацювала на випередження.
Крута! Тоді моє коронне запитання. Якби ти винаходила ці самі віруси, яким би з них порадувала людство від душі вже у найближчому майбутньому?
Вірусом щастя і довголіття, або навіть безсмертя. Але щоби він стосувався лише добрих людей. Щоб, коли вони робитимуть добрі справи, він їм передавався і приживався якомога скоріше.
Знаю, що маєш, як українка з Мальти, що сказати українцям в Україні.
Бережіться й будьте відповідальними. Оскільки ми тут ближче до Італії, то якось одразу серйозніше поставилися до проблеми. Ті одиниці, що й досі не бережуться, є по всьому світі. А ви – бережіться. І, головне, не впадайте у відчай. Зі свого прикладу скажу, що спочатку в мене була істерика, але окрім головного болю і безсоння це нічого мені не дало. Вже потім я зрозуміла, що все неминуче, і ми не можемо нічого змінити. І мені стало краще. А це передається моїй дитині і всім оточуючим. Звісно, так набагато легше. І 129 випадків – це лише тому, що ми відповідально поставились до цього. Сидіть, будь ласка, вдома і розважайте себе, як умієте, щоби не впасти в депресію. Усе буде добре, хоч і по-іншому.
Розмовляв Василь Чернявський
