Реклама

Андрій Кравчук: цю зиму переживемо набагато краще

Андрій Кравчук: цю зиму переживемо набагато краще

Одне з найбільш понівечених міст Київщини — Ірпінь — наразі поступово відбудовується. Відновлюється інфраструктура, під умови війни підлаштовуються об’єкти. Перший заступник Ірпінського міського голови Андрій Кравчук розповів в інтерв’ю інтернет-виданню «Моя Київщина» про хід відновлення обʼєктів критичної, соціальної та житлової інфраструктури Ірпеня, облаштування укриттів, функціонування модульних містечок на території міста, міста-побратими Ірпеня та результати візитів іноземних делегацій, бюджет Ірпеня та його перспективи

— Насамперед поговорімо про надактуальний процес – відбудова Ірпеня. Озвучте показники відносно житлового фонду, об’єктів критичної інфраструктури та в цілому охарактеризуйте хід робіт.

— В цілому всі соціально-культурні заклади і заклади критичної інфраструктури відновлені в більшості випадків, крім будинку культури і стадіону, але там йдуть свої процеси, тому в цьому напрямку працюємо. Все те, що забезпечує стале функціонування громади, тобто школи, дитячі садочки, лікарні, амбулаторії, котельні, водоканал, свердловини і насосні станції – це все працює. 

А ось із житлом зараз трохи складніша ситуація. В минулому році ми робили більш протиаварійні заходи по багатоквартирних житлових будинках в більшості випадків і таких будинків вже більше 400, де поточний ремонт виконаний, вікна замінені, дах не тече. Аналогічно приблизно 400 приватних будинків зробили, але саме по приватних помешканнях є ще великий об’єм, бо є багато об’єктів, які повністю знищені і відновлювати там немає що. Зараз активно триває період капітальних ремонтів багатоквартирної житлової забудови, розробляються проекти, проводяться експертизи, подаються на фінансування з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації. В нас є вже близько 20 багатоквартирних житлових будинків, які потрапляють під ті чи інші програми. Плюс по Фонду ліквідації наслідків на наступний рік передбачено відбудова повністю з нуля пошкодженого дитячого садочка, який був демонтований. Розробили проект садочку, на цей рік почали заливати фундамент і в наступному році відкриємо. 

Наш найбільш пошкоджений заклад освіти — третя школа, а точніше — Ліцей — нещодавно відкрили і 1800 дітей вже навчаються. Це стало можливим повністю за підтримки UNICEF, які вклали в заклад п’ять мільйонів доларів і відремонтували. Щодо дошкільних НЗ, дитячий садочок «Рута» також був найбільш пошкодженим, але наразі він вже відновлений за рахунок коштів Литви, а це сума у 3.5 мільйони євро. 

— З моменту деокупації Ірпеня приїздила велика кількість іноземних лідерів і меценатів. Які угоди і про які об’єкти було досягнуто домовленості в контексті відбудови чи фінансових вливань?  

— у більшості випадків всі візити міжнародних делегацій, які приїздили в Ірпінь, Бучу і взагалі на Київщину – носили більш інформативний характер, аби побачити наслідки російської військової агресії та результати перебування тут російських солдатів. Рідко візити закінчувались підписанням якихось договорів чи угод. В більшості випадків це були наміри про співпрацю з міжнародними організаціями. Всі домовленості з делегаціями по залученню коштів були більш на державному рівні. Це зрозуміло, адже у нас серед ремонтів багатоквартирних житлових будинків є навіть 100 мільйонів гривень на один будинок, і треба десь ці кошти брати. 

Думаю, в результаті того, що вони бачили, конфісковувались активи і гроші будуть передаватись на громади саме для ремонту, але це більше гроші держави Україна. З яскравих прикладів залучення коштів в Ірпінську громаду – це UNICEF, міжнародна організація з міграції, НЕФКО, Литва і Португальський Кашкайш.  

— Чи побільшало міст-побратимів у Ірпеня за останній час? 

— Так, міст-побратимів побільшало. За останній період і в Сполучених Штатах Америки в нас додались міста-побратими. Ось буквально нещодавно міський голова підписав договір про побратимство з містом в Іспанії.  

— Поряд з Ірпенем, а саме в Бучі, нещодавно відкрили штаб для документування воєнних злочинів росіянами. Тобто поліція й досі реєструє та опрацьовує свідчення місцевих жителів. Вочевидь з огляду на географічно близьке розташування з Бучею, іпінчани також дають свідчення?

— Так, але цим органи місцевого самоврядування не займаються, бо це справа поліції. Дійсно, по теперішній час правоохоронці збирають свідчення місцевих жителів, адже це  надзвичайно великі об’єми інформації, задокументувати які надзвичайно складно обмеженим ресурсом, який там є. По факту місто Буча – це центр Бучанського району, тому штаб знаходиться саме там, але так як ми географічно близько знаходимося, його робота поширюється на Ірпінь, Бучу, Гостомель, Бородянку. 

— Як місцева влада допомагає військовим, зокрема родинам загиблих героїв?

— З родинами загиблих героїв ми постійно на контакті, в нас є спеціальні служби, які підтримують кожні заходи для соціалізації. Проводимо майстер-класи, возимо на екскурсії, щоб матері, жінки, сестри й діти відволікались. Знову ж таки дітям приділяється велика увага завдяки великій кількості міст–побратимів, які активно запрошують дітей на лікування і відпочинок в Іспанію, Португалію. Стараємось максимально реагувати на всі запити, які є від наших сімей загиблих. Це стосується і ремонтів, заміни вікон в першу чергу тощо, а наразі стараємось працювати з тим, що залишалось довести до кінця. В залежності від того, які державні програми є, визначаємо кого куди подавати. Тобто робота ведеться постійно, соціальні служби тримають руку на пульсі. 

— Наскільки успішно Ірпінь виконав програму по облаштуванню укриттів?   

— Ситуація з укриттями як і в усіх громадах, — є проблеми і Ірпінь не виключення. Я злукавлю, якщо скажу, що Ірпінська громада забезпечена укриттями на сто відсотків й всім людям є куди сховатись. Ніхто ніколи не передбачав укриття при будівництві нових багатоквартирних житлових будинків, у більшості з яких навіть немає підвальних приміщень, а лише якісь цокольні комерційні приміщення, які не знаходяться під землею і не можуть використовуватися навіть як укриття. Той фонд захисних споруд, який зараз є наявний у міської ради, вже другий рік переживає модернізацію: прямо зараз проводимо ремонти в 5 укриттях, щоб вони були комфортними для людей, зокрема вони цієї зими виконуватимуть функцію пунктів незламності, які ми забезпечимо інтернетом, безперебійними джерелами живлення, харчами тощо. В школах та садочках є укриття і майже всі з них подвійного призначення, тобто під час повітряної тривоги використовуються як укриття, а під час навчального процесу можуть використовуватись як місце для спортивних заходів, гуртків, позакласних уроків. Загалом скажу, що прямо скандальних ситуацій з укриттями в нас не було слава Богу.

— Чи наразі місцева влада відновлює житло під ключ? Загалом які об’єкти нерухомості на сьогодні підпадають під ремонт чи відбудову?

— Квартири місцева влада більше не відновлює. Ми відновлюємо будинок загалом, тобто якщо робиться капітальний ремонт будинку, то робляться місця загального користування, комунікація, фасади, утеплення, термомодернізація, дахи тощо. Щодо квартир, люди подаються на програму єВідновлення, по якій зараз можна отримати 350 тисяч гривень на ремонт своєї оселі. Програма Президента – United 24 передбачає капітальний ремонт квартир в 7 будинках, але поки що жоден з них не зданий, тому точно не скажу про готовність. 

— Наразі в сусідній Бучі будується перша фабрика кухні для школярів України, який ініціювала перша леді. Чому Ірпінь не включено в перелік населених пунктів для харчування дітей?

— Нам ніхто не пропонував долучитись до цієї ініціативи. Наскільки я знаю, там бере участь Немішаєве, Бородянка і ще декілька громад. Так, Ірпінь годує своїх дітей самотужки. У нас є Комунальне підприємство «Громадське харчування», яке годує школи і дитячі садочки. В закладах охорони здоров’я, а саме в лікарнях денного стаціонару Бучі Ірпінської міської ради віддали послугу на аутсорс, тобто люди з Києва привозять і готують тричі на день пацієнтів на стаціонарі. 

— Як вирішилась проблема з очисними спорудами, бо як відомо всі очисні стоки йдуть з Бучі до Києва. Як це шалене навантаження на трубопроводи впливає на Ірпінь і чи вирівняє ситуацію те, що Буча розроблятиме проект на будівництво власних очисних споруд, який профінансує уряд Південної Кореї? 

— Ірпінь не страждав від цього ніколи, просто є певна історія з Ірпіньводоканалом, тому що він обслуговує Бучу, Гостомель, Ворзель і всі населені пункти поруч. Декілька років тому Бучанська міська рада ці об’єкти скажімо так – захопила і сказала, що це «Буча-Сервіс». Тобто об’єкти Ірпіньводоканалу, які завжди належали йому з 70-80 років зараз незаконно перейшли у власність Бучанської громади. Оформивши право власності на себе Буча думає, що вони стали їхніми, хоча по факту там право набуття не визначається, а тільки реєстрація права власності. Зараз оцінку цьому всьому дають правоохоронні органи, відбуваються судові слухання, розбираємось хто правий, а хто винуватий. Буча так як і Ірпінь качає свої стоки через наші мережі в Бортничі (Київ). Навантаження є, але через те, що в нас є незакриті юридичні питання, зараз унормувати юридичну історію по стоках майже неможливо: за ці  транспортування треба платити, а Буча не платить тому, що в принципі це наші об’єкти і ми маємо платити. В мене кожен день купа запитів від людей, які просто запитують: «кому мені платити за воду, адже в мене договір з «Ірпіньводоканалом», а рахунок приходить від «Буча-Сервіс»? Так, є певна проблематика в цьому – будуть корейські очисні системи – буде чудово, тому що всі екологічні проекти – це покращення і гарні історія для регіону. 

— Наскільки зріс бюджет Ірпеня в порівнянні з після деокупаційним періодом та чи побільшало в місті забудовників, інвесторів з  того часу?

— В минулому році наш бюджет починався із 30% виконання і потроху збільшувався, місто почало відновлюватись із квітня місяця 2022. На кінець року в нас вже було виконання бюджету 80%, а станом на зараз ми практично на 100% виконуємо план. Перевиконання немає як минулі роки, коли це в більшості був бюджет розвитку, який ми пускали на різні соціальні об’єкти, парки, дороги, сквери. Зараз рухаємось в режимі 100% маючи дотаційний бюджет в цьому році, а як буде наступний рік поки не знаємо. Відмічу, що чималу частину бюджету забирає укриття і ВПО. В Ірпені офіційно більше 22 тисяч зареєстрованих внутрішньо-переміщених осіб, що є доволі багато, зважаючи на те, що в нас офіційно 65 тисяч населення в принципі.

Щодо інвесторів та забудовників, то більше їх точно не стало. Залишились всі ті, що й були, з якими ми більш активніше працюємо, аби вони відновлювали будівництво і ринок якось рухався. Маю надію, що Постанова КМУ №600 дасть рух відбудові, тому що ці житлові сертифікати будуть підкріплені реальними грошима, відповідно людина реально зможе не чекати якоїсь відбудови, а купити собі квартиру в новобудові і облаштовувати там своє життя.  

— Які перспективи зі збільшенням фонду закладів освіти? 

— Глобальна проблема – це нестача дошкільних і шкільних навчальних закладів, фонд яких треба збільшувати. Перед війною в нас були проекти на будівництво двох шкіл, які станом на зараз заморожені і немає фінансування на їх реалізацію. Тож до цього питання ми повернемося згодом.

— Скільки наразі в Ірпені є модульних містечок і яка кількість осіб в них проживає?

— Станом на зараз в модульних містечках «Дубки» проживає приблизно 600 людей, і в модульному містечку «Ластівка» — тільки 170, але в жовтні місяці ми відкриваємо ще додатково 240 квартир, де проживатиме приблизно 1000 людей. 

Ці модульні містечка є різноплановими. Якщо Дубки – це перша така допомога Польщі більш такого плану як гуртожиток, то Ластівка – це модулі, які ви в Київській області навряд чи десь побачите, і таких квартир там 286, тобто це 286 сімей отримають своє тимчасове житло. 

— Безумовно, тимчасове житло у вигляді модульних будиночків, це краще ніж нічого, але чи є скарги від людей на тимчасове обійстя в побутовому сенсі, мовляв: «немає зручностей, холодно, не ті комунікації тощо?

— Звичайно є, в місцях такого масового скупчення людей, де спільний побут ділять 500 чоловік завжди в когось будуть якісь скарги на щось. Незважаючи на те, що ми прикладаємо максимум зусиль і залучаємо міжнародні організації, такі як World Central Kitchen, які кожного дня протягом півтора року їх безкоштовно годують. Зокрема проводять якісь заходи, до яких приєднуються багато громадських організацій, роблять якісь цікавинки та свята. Скарги завжди є, але в принципі ми в оперативному нормальному режимі їх вирішуємо, нічого критичного немає. Так, минулої зими був більший виклик, адже це перша зима, ніхто не розумів як буде в цих модульних містечках, генераторів не вистачало. А в цьому році думаю буде набагато краще, генератори є, паливо на зиму закупимо, проблем виникати не буде, з кожним разом буде краще і краще.

Підписуйтеся на Telegram-канал ITV — джерело актуальних новин Приірпіння й Київщини!