Олександр, громадський інспектор київського рибоохоронного патруля:
«Риба пішла на нерест, вийшла до берегів, відклала ікру. У цей час взяли й спустили воду. Все, що віднерестилося, все загинуло».
Рибалки б’ють на сполох. Річка Ірпінь на ділянці до шлюзу №6 дуже обміліла. Вода опустилася щонайменше на півтора метри. Кажуть, для риби у нерестовий період – це катастрофа.
Дмитро, рибалка:
«Віднерестився карась, плотва, карпові риби. Зараз вся ікра в очереті. Скинули воду, ікра вся посохла. Це біда для цього відрізку річки. Тому що риби там не буде. І це на наступні 10 років, поки все відновиться».
З’ясувалося, вода відійшла не сама собою. Це трапилося, бо Управління водних ресурсів опустило ось цей шлюз. Ми зателефонували в Управління й запитали, чому не врахували, що зараз нереститься риба і спустили воду. Говорили з гідротехніком.
«Тому спустили, що почало парк підтоплювати і в Романівці дорогу.
— Але там продовжує підтоплювати вода і це не вплинуло. А тим часом – нерест, ікра гине.
-Завтра у 10 годин будемо піднімати.
-А ви коли опускаєте шлюз, то не погоджуєте з рибалками?
Це по наполяганню міської ради ми скинули воду.
-Це міська рада просила, щоб скинули воду?
—Так.
-А хто з міської ради просив Вас?
—Ну, міська рада. Я не знаю, хто там.
Рибалки обурюються, що процеси регулювання води не погоджують із рибними господарствами. Хоча, повинні були б.
Олександр, громадський інспектор київського рибоохоронного патруля:
«На даний момент цим шлюзом заправляють без будь-яких погоджень. Це вже не перший рік така ситуація. Ми вже не перший рік його піднімаємо, тому що ніхто ні з ким не погоджує».
Тамара Буренко, депутатка Ірпінської міськради:
«Ми вже не раз про це говорили, що екосистема має жити самостійно. Якщо ми говоримо про річку, вона має бути повноводна. Тим більше зараз, під час нересту. Вода має бути. Весною має набиратися. Так само води має бути достатньо на заплаві. Тому що не буде води на заплаві, буде та заплава горіти.
Що ж до цієї ситуації, то в Управлінні водних ресурсів шлюз пообіцяли підняти завтра о 10 годині. Це добре. Але хто ж відшкодує заподіяне природі лихо?
