Вихідні в Ірпені. Путівник для ірпінців та гостей міста

32769186_179478039543182_4179504818303270912_o-1536x1024

Попереду – триденний вікенд, температурна крива неухильно повзе вгору, і жителі Києва й Київщини, які скучили за активним дозвіллям, планують маршрути на вихідні. Все більше людей обирають місцем відпочинку Ірпінь, який після 2014 року став стрімко перетворюватися з пострадянської провінції в привабливе для туристів місто європейського зразка. До кількох об’єктів, які могли зацікавити гостей раніше, додався мальовничий архітектуриний ансамбль у центрі, цілий комплекс модерних тематичних парків, унікальна набережна та розгалужена велосипедна інфраструктура, яка все це пронизує та пов’язує Ірпінь зі столицею.  

Для тих, хто ще не встиг познайомитися з Ірпенем або знає його недостатньо – наша оглядова онлайн-екскурсія.

МІСТО ПАРКІВ

За останні роки їх в Ірпені з’явилося (було створено чи докорінно реконструйовано) аж шість, плюс іще декілька більших і менших скверів. У кожному – акуратні газони, багато квітів, пішохідні й велосипедні доріжки та лавочки, дитячі й спортивні майданчики. У більшості парків працюють пункти прокату велосипедів, веломобілів, електромобілів, самокатів, роликів, гіроскутерів, скейтів тощо.

Найближче до Києва – в самому центрі Ірпеня – парк Незнайка. Ірпінь – батьківщина цього веселого літературного героя та інших персонажів знаменитої трилогії Миколи Носова. Письменник виріс у цьому місті, у його повістях про Незнайка впізнаються ірпінські вулиці, а прототипами маленьких чоловічків стали діти, які жили по сусідству. У парку, крім дитячих майданчиків, для юних відвідувачів передбачено оригінальний комплекс атракціонів – мотузковий парк «Панда». Протяжність мотузкової траси – майже 300 метрів. Поруч – живописне озерце з фонтаном, кафе. Завдяки літньому театру парк Незнайка на всю теплу частину року стає місцем проведення свят, фестивалів і концертів. А біля входу в парк із центральної вулиці стоїть справжній танк часів Другої світової війни.

За декілька кварталів звідти, на вул. Соборній, розташований парк, названий іменем Володимира Правика – 23-річного командира пожежників, які після вибуху на Чорнобильській АЕС ціною своїх життів першими почали рятувати планету. Нині про Героя нагадує його погруддя. Колонна конструкція при головному вході в парк стала однією з візитівок Ірпеня. У центрі зеленої зони – дерев’яний поміст, на якому в літню пору нерідко відбуваються концерти, спортивні й розважальні заходи. Уздовж центральної алеї вишикувалися фігури дам і кавалерів у вбранні минулих століть, які ввечері світяться різнокольоровими вогниками.

Поруч – через дорогу – знаходиться ще одна зелена оаза – парк Дружби імені академіка Заріфи Алієвої. Він був облаштований раніше від інших ірпінських парків за підтримки азербайджанської діаспори. Центральним елементом цього «камерного» затишного парку є памятник видатній жінці – лікарю-офтальмологу, вченій, дружині азербайджанського національного лідера Гейдара Алієва та матері сьогоднішнього глави Азербайджану Ільхама Алієва.

Далі по Соборній розташований парк «Дубки». Тут можна не лише прогулятися чи покататися велосипедом, а й випити кави та погортати книжку в літературному кафе, пограти у великі вуличні шахи (де фігури – по коліно), приготувати шашлик на одному з мангалів і поласувати ним тут же, за столом, та навіть вигуляти собаку в спеціально відведеній зоні. 

Якщо в’їхати в Ірпінь з боку Києва вулицею Університетською (паралельною до Соборної), то незабаром ліворуч від дороги буде парк «Центральний». Там є і озерце, і мангали у формі диких тварин, і кафе. Архітектурною й духовною перлиною цієї місцини є збудований у візантійському стилі храм на честь священномученика Володимира.

9 травня об 11:00 у парку відбудеться святкування Дня матері та оголошення конкурсу на створення скульптури «Сила маминих обіймів».

По інший бік залізниці, яка ділить місто на дві частини, можна потрапити в казку. Це найбільший в Україні парк дерев’яних скульптур під назвою «Покровський». Скульпури, які його «населяють» – це герої відомих казок і мультфільмів, янголи, міфічні істоти, козаки, птахи й тварини.

Багато десятиліть Ірпінь був центром гравітації для літераторів – головним чином, через те, що тут розташований Будинок творчості Національної спілки письменників України, заснований ще в 1935 р. на дачі колишнього київського фабриканта Миколи Чоколова. Тут проводили відпустки й навіть подовгу жили і творили мало не всі відомі українські поети, прозаїки й драматурги ХХ століття.

Проте поступово і будівлі, і прилегла паркова зона прийшли в занепад. У 2017 р. міська влада провела тут масштабну реконструкцію, після якої ірпінці, гості міста й усі літератори України отримали чудовий парк Письменників. Були облаштовані нові вхідні групи й алеї, проведене додаткове декоративне озеленення, відновлене озеро; з’явилася сцена для літературних читань і творчих вечорів. Родзинкою парку став тематичний комплекс дерев’яних скульптур.

ДИВО-НАБЕРЕЖНА

Неподалік від парку Письменників починається набережна ріки Ірпінь – масштабна відпочинково-спортивна зона. Вона простягнулася на три кілометри – до мікрорайону Романівка. Вздовж усієї набережної прокладені доріжки для пішоходів і велосипедів, установлено понад 200 лавочок. Киянам, які бажають випробувати велосипедну інфраструктуру на набережній та в парках Ірпеня, зручно добиратися до Романівки пішохідно-велосипедною доріжкою, збудованою вздовж “новоірпінської” траси. Для автомобілів же передбачені заїзди й паркувальні майданчики. 

До речі, на наступні вихідні – 15–16 травня – на ірпінській набережній має відбутися грандіозна велоподія: там стартують і фінішують 200-кілометрові перегони «GRVL200 – Ірпінь 2021». Початок заходу – о 10:00 15 травня. На місці старту буде розташована кемпінг-зона, працюватиме виставка гревел-велосипедів і велоаксесуарів, фудкорт, спорт-бар тощо. Наступного дня опівдні – нагородження переможців.

На набережній облаштовані місця для риболовлі, комплекси для пікніків (зони барбекю, столи й лавки), гамаки, лежаки, дитячі майданчики, оригінальні арт-об’єкти. Працюють прокати велосипедно-ролерної техніки і човнів. Торік у День Незалежності там відкрилося ціле спортивне містечко: майданчики для футболу, баскетболу, волейболу, боксерський ринг, найрізноманітніші спортивні снаряди і тренажери та єдина в Україні футбокс-арена.

«МАЛЕНЬКИЙ ВІДЕНЬ»

Ірпінці обов’язково з гордістю показують гостям центр свого міста. Пішохідна (і, звичайно ж, велосипедно-ролерна) вулиця Т. Шевченка та центральна площа з колонами, статуями, оригінальними ліхтарями й фонтанами, декоративною зеленню й клумбами, на думку знавців, нагадує затишні куточки Відня. Центр композиції – пам’ятник молодому Шевченку. Загальновизнано, що він є одним із найоригінальніших не лише в Україні, але й у світі. А поруч, перед будівлею міської ради, вишикувалися увічнені в камені й металі видатні державні мужі минулих століть: Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Пилип Орлик і Михайло Грушевський.

Вулиця Шевченка виводить на Площу творчого духу. Вона невелика, зелена й ошатна, зі зручними лавочками, прикрашена елементами сучасного архітектурного дизайну та квітами. У центрі площі – висока стела, на ній – скульптура Музи з вінком, яка символізує свободу творчості та безмежні мистецькі можливості людини. Ця площа межує з Парком Незнайка.

«КРИНИЧКА» І ПРАДУБ

Є в Ірпені й унікальні пам’ятки природи. Це, насамперед, гідрологічний заказник «Криничка», розташований між вулицями Глінки та Новооскольською, в урочищі Пилипів Потік. Тут, на лісовій ділянці, яка збереглася на території міста, знаходиться джерело надзвичайно чистої і, як вважається, цілющої води. Про нього відомо ще з документів ХVІІ– ХVІІІ століть. У 1920-х роках про лікувальні властивості води з «Кринички» активно писала преса. А в 30-х влада зруйнувала капличку, збудовану тут ченцями.

У цьому заповідному куточку площею 2 га ростуть цінні породи дерев – граб, вільха, бук, дуб і традиційна для Ірпеня сосна, живуть круки та червонокнижні кажани. У 2013 р. заказник був включений до складу природно-заповідного фонду України.

Поруч із «Криничкою» росте великий прадавній «Дуб-Прадуб» (інша назва – «Дуб-Наддуб») – ботанічна пам’ятка природи (цей статус йому присвоїла у 2010 р. Київська обласна рада). На думку науковців, дереву близько 600 років. Його висота – 30 метрів, окружність стовбура над землею – майже 6 метрів.

ХРАМИ З МИНУЛИХ ЕПОХ

Для любителів старовини та шукачів духовного в Ірпені теж є дещо цікаве. Насамперед, це православний храм Святої Трійці, якому вже більше 100 років. Він височіє на пагорбі в середмісті. Потрапити на його територію можна з вулиці Тищенка або з Парку Незнайка. Будівництво храму почалося в 1909 р., а з 1915-го там проводяться богослужіння.

Церква збудована з дерева й обкладена цеглою. Куполів спочатку було три: один на дзвіниці, другий – над центральною частиною і третій – над вівтарем. У 1939 р. храм закрили, бані демонтували, дзвони переплавили, зруйнували іконостас і зафарбували розписи на стінах. Будівлю передали артілі китайців, яка виготовляла іграшки. Під час німецької окупації в церкві відновилися богослужіння, і з того часу її вже не закривали. У 80-х роках була проведена реставрація святині, відновлена дзвіниця, встановлені дві бані.

На території Ірпінської громади є ще один старовинний дерев’яний храм – навіть старіший від Свято-Троїцького (збудований у 1905 р.). Знаходиться він у с. Михайлівка-Рубежівка, освячений на честь св. Архістратига Михаїла.  

Перша церква, яка стояла на цьому місці, згоріла в 1835 р. Через два десятиліття поставили новий храм, який у 1899—1900 рр. розібрали та продали селу Нова Гребля.

У 20-х рр. XX століття більшовики перетворили церкву на зерносховище. Під час війни її, як і в Ірпені, відкрили, але радянська влада, повернувшись, зробила з неї клуб. Відродження храму відбулося в 1989 р.

РОМАНІВСЬКІ ДОТи

Шанувальників воєнної історії зацікавлять фортифікаційні споруди першої половини минулого століття, які збереглися в Романівці (колись це було окреме село). Йдеться про ДОТи (довготривалі оборонні точки) №428 і №429, збудовані1929–1935 роках. Вони належали до першої лінії оборони Київського укріпленого району.

Двоповерховий ДОТ №428 має чотири кулеметні амбразури. Завданням цієї споруди був вогневий контроль над мостом через річку Ірпінь, підступами до села Романівка і ДОТу №429 (артилерійського спостережного пункту). Останній – одноповерховий, із двома бронековпаками, в кожному з яких – по чотири спостережні амбразури. Обидва ДОТи мали приміщення протихімічного захисту.

МУЗЕЇ

Історико-краєзнавчий. Його легко відшукати – він розташований біля мерії, вхід – із центральної площі. Працює вже майже 44 роки. У фондах музею – більше тисячі експонатів. Діють декілька постійних оригінальних експозицій: фондова виставка музичних інструментів із колекції видатного кобзаря Миколи Будника, картини художників Матвія Донцова і Володимира Сидорука (усі ці митці жили в Ірпені), колекція антикварних предметів Петра Кропиви, фрагменти сучасного озброєння, привезені з зони бойових дій на Сході України тощо.

У музеї зберігається частина живописних полотен, створених під час міжнародних художніх пленерів «Намальований Ірпінь», які відбуваються в місті з 2017 р. Регулярно проводяться  виставки картин, творів народних майстрів, фотовиставки, створюються тематичні експозиції. Просто зараз там діє персональна виставка майстра академічного живопису, члена Національної спілки художників України Василя Попеля. Представлено понад 40 картин – квіткових натюрмортів і пейзажів. Одночасно продовжується виставка робіт Івана Рябчука «Вишитий Кобзар». Ось уже близько двох десятиліть майстер вишиває вірші Тараса Шевченка та ілюстрації до них. Зараз у його доробку – більш ніж 60 таких експонатів. Раніше вони були представлені на всеукраїнських та закордонних виставках та отримали високі міжнародні відзнаки.

З 1997 року в Ірпені діє Літературний  музей імені Григорія Кочура. На час відкриття це був перший в Україні приватний музей. Він розмістився в будинку, де видатний поет, перекладач і літературознавець жив із 1962 по 1996 рік. Вулиця, на якій стоїть музей, теж названа ім’ям Кочура. Експозиція розповідає про його життя і працю, а також про цілу плеяду українських літераторів-шістдесятників і дисидентів, які часто тут гостювали. У музеї зберігається безцінна бібліотека перекладача, яка налічує близько 25 тисяч книг.

НОВИНИ

У Приірпінні за добу виявили 16 хворих на COVID-19, зареєстровано 1 летальний випадок

Сьогодні, 10:55

Детальніше
Депутат і «Муніципальна варта» визволили з «домашнього полону» літню ірпінчанку

Сьогодні, 09:31

Детальніше
ПРЯМА МОВА. Маркушин: цього року в Ірпені Дня міста не буде, зекономлені кошти підуть на медицину (відео)

21 вер 18:19

Детальніше
Де в Ірпені звучать чарівні голоси: ювілею Тетяни Васильєвої присвячується (відео)

21 вер 17:44

Детальніше
У Фастівській лікарні добудували приймальне відділення з протишоковою палатою і операційною (відео, фото)

21 вер 17:35

Детальніше
За рік в Ірпінь переїхало близько 3000 переселенців

21 вер 14:09

Детальніше
У Приірпінні за добу виявили 66 випадків COVID-19, померла 1 хвора

21 вер 13:06

Детальніше
ПРЯМА МОВА. Антон Довгопол: ірпінська інфекційка заповнена на 75%, 9 пацієнтів – на ШВЛ (відео)

21 вер 12:25

Детальніше
Всі новини